Супутники SpaceX Starlink сходять з орбіти швидше, ніж раніше, що викликає питання щодо космічного сміття та безпеки. За даними космічних трекерів, супутники Starlink Ілона Маска падають на Землю, і щодня в атмосфері згорає до чотирьох.
Джонатан Макдауелл, астроном з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, розповів EarthSky, що він зафіксував «в середньому від одного до двох супутників Starlink, щодня виходячи з орбіти у 2025 році». За його словами, це число може зрости приблизно до п’яти на день, оскільки SpaceX продовжує розширювати свою глобальну мережу.
Заснована у 2002 році, компанія SpaceX стала наріжним каменем світової космічної галузі, розробляючи ракети багаторазового використання та будуючи мережу супутників Starlink, яка зараз відповідає за значну частину діяльності з виведення з орбіти, яку ми спостерігаємо сьогодні.
Яскраво горить, не небезпечно
Тож, хоча вогняні сліди, що тягнуться небом, можуть здаватися тривожними, вчені кажуть, що повернення Starlink у атмасферу не становить загрози. Однак занепокоєння викликають інші об’єкти, які не перебувають під контрольованим поверненням у атмасферу.
«Кожні кілька місяців надходить повідомлення про космічне обладнання, яке повертається в атмосферу і в результаті опиняється на землі у вигляді значного уламка», — сказав доктор Макдауелл.
«Тож кілька разів на рік ми обстрілюємо людей на Землі та, на щастя, поки що промахуємося. Поки що нам дуже щастить, але це не триватиме довго».
На відміну від самозаймання конструкції Starlink, неконтрольовані уламки від недіючих супутників та ракетних ступенів могли б пережити входження в атмосферу та приземлитися на Землі. Зі зростанням кількості супутників на орбіті, особливо з мега-сузір’їв, зростає ризик зіткнень та випадання уламків.
Приховані витрати в небі
Хоча сходження з орбіти супутників Starlink не становить прямої загрози для людей, вчені досліджують, чи може їхнє атмосферне вигоряння мати менш помітні наслідки. Такі забруднювачі, як частинки оксиду алюмінію, що виділяються під час повернення в атмосферу, можуть впливати на хімічний склад і температуру верхніх шарів атмосфери.
Хоча ця галузь досліджень все ще розвивається, ранні моделі показують, що довгострокові наслідки можуть бути більш значними, ніж вважалося раніше.
«Навіть в епоху мегасузір’їв ще не зовсім зрозуміло, чи будуть ці ефекти достатньо великими, щоб стати справді проблематичними, але й незрозуміло, що ні», – сказав доктор Макдауелл.
«Це дослідження зараз триває, і якщо з’ясується, що ми вже завдаємо шкоди атмосфері таким чином, нам доведеться переглянути деякі наші стратегії утилізації».
Наразі видовище супутників StarlInk, що палають у небі, залишається радше візуальним явищем, ніж загрозою безпеці. Але оскільки кількість супутників на орбіті продовжує зростати, вчені попереджають, що розмова про те, що відбувається після їх смерті, лише починається. Джерело
