11 листопада 2025 року жителі Північної Америки стали свідками надзвичайно яскравих та масштабних полярних сяйв. Зелені, рожеві та фіолетові сполохи спостерігалися навіть у таких південних штатах, як Техас і Аризона, а також в окремих регіонах Мексики — це рідкісне явище для середніх широт.

Причиною стала потужна геомагнітна буря класу G4, викликана корональним викидом маси (КВМ) на Сонці. КВМ — це гігантська хмара зарядженої сонячної плазми, викинута в міжпланетний простір. Досягнувши Землі через дві доби, вона деформувала магнітосферу — захисну магнітну «бульбашку» нашої планети.

У результаті заряджені частинки змогли проникнути глибше в атмосферу, ніж зазвичай. Зіткнення цих частинок з молекулами азоту та кисню й викликало яскраве свічення, характерне для полярних сяйв.

Супутники системи JPSS (Joint Polar Satellite System), що належить Національному управлінню океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), зафіксували явище на орбіті. Апарати зробили композитні знімки у видимому та інфрачервоному діапазонах, що дозволило точно визначити зони максимальної активності сяйв над континентом.

Геомагнітні бурі класу G4 здатні не лише посилювати полярні сяйва, а й впливати на роботу енергомереж, систем зв’язку та супутникової навігації. Цього разу серйозних збоїв не зареєстровано, але фахівці продовжують моніторинг.

Подібні події пов’язані з піком сонячної активності, який відбувається кожні 11 років. Поточний цикл розпочався у 2019 році та досягне максимуму у 2025–2026 роках, що пояснює зростання кількості потужних спалахів і викидів.

Спостереження за такими бурями є важливим для захисту технологічної інфраструктури Землі. Дані із супутників NOAA допоможуть покращити моделі прогнозування космічної погоди. Вчені планують продовжити вивчення зв’язку між сонячною активністю та геомагнітними збуреннями, особливо напередодні нового максимуму циклу. Джерело

Exit mobile version