Незабаром у вчених з’явиться космічний інструмент для вивчення змін навколишнього середовища з дуже високою роздільною здатністю, і вам не доведеться довго чекати, щоб дізнатися більше про це. Лабораторія реактивного руху NASA провела сесію запитань і відповідей 3 лютого, щоб обговорити NISAR (NASA-ISRO SAR), супутник для картографування Землі, створений у тандемі з Індійською організацією космічних досліджень. Він не буде запущений з Індії до початку 2024 року і планується працювати протягом трьох років, але він охоплює проривні технології, які можуть допомогти зрозуміти Землю та впоратися зі стихійними лихами.
We’re partnering with @ISRO to launch #NISAR, a new satellite that will give us a close-up look at changes in Earth’s crust using advanced radar imaging. What we learn could help people better manage natural disasters. https://t.co/DY69Nv4vL9 pic.twitter.com/B7eerkATpN
— NASA (@NASA) February 3, 2023
NISAR є першим радіолокаційним супутником, що використовує подвійні частоти (мікрохвильові діапазони L і S). Це дозволить систематично складати карту земної кори з винятковим рівнем деталізації — він може виявляти зміни менше ніж 1 см (0,4 дюйма) в поперечнику. Це дозволить NISAR спостерігати навіть тонкі нюанси землетрусів, цунамі та інших катастроф. Це також допоможе спостерігати за довгостроковими процесами, включаючи еволюцію земної кори, порушення екосистем і обвалення льодовикового покриву.
Доступ до даних також відіграватиме важливу роль. NISAR забезпечує покриття по всьому світу кожні 12 днів, що робить зображення на основі часу більш практичними. Команда місії сподівається зробити дані доступними для громадськості протягом одного-двох днів, але може доставити ці дані протягом кількох годин у разі надзвичайної ситуації. Кожен, хто бажає проаналізувати інформацію, може скористатися нею.
З орієнтовною ціною в 1,5 мільярда доларів США, NISAR, як очікується, стане найдорожчим супутником для фотографування Землі на сьогодні. Однак інвестиції можуть бути виправданими. Дані із супутника можуть допомогти урядам реагувати на стихійні лиха та підготуватися до них, а також покращити розуміння людством зміни клімату та загроз продовольчій безпеці.