Вчені Лейденського університету в Нідерландах розкрили таємницю виникнення хмари Оорта – гігантської сферичної області на межі Сонячної системи, яка, як вважається, є джерелом довгоперіодичних комет. Про це повідомляється в статті, прийнятій до публікації в журналі Astronomy & Astrophysics і доступна в репозиторії препринтів arXiv.org.
Хмара Оорта розташовується в три тисячі разів далі від Сонця, ніж Земля. За оцінками, в ній міститься приблизно сто мільярдів кометоподібний об’єктів. Деталі формування цієї області довгий час залишалися невідомими, оскільки змоделювати вдавалося тільки окремі процеси. Деякі з них відбувалися в масштабах відстані від Сонця до Землі і займали всього кілька років, інші тривали мільярди років, а їхні масштаби можна було порівняти з відстанями між зірками.
У новій роботі дослідники змоделювали окремі події, проте цього разу кінцевий результат першого обчислення грав роль відправної точки для наступного. Таким чином різні деталі головоломки вдалося зв’язати одна з одною і відобразити всю еволюцію хмари Оорта.
Область є залишком протопланетного диска з газу і уламків. Одна частина уламків прибула з Сонячної системи, викинута гравітацією планет-гігантів. Друга частина речовини хмари утворилась від інших зірок, що знаходились в той час поблизу. Все це говорить про те, що хмара Оорта, швидше за все, не є унікальною структурою і може існувати навколо інших зірок.