Астероїди, які здаються зовсім різними за складом, можуть мати спільне минуле. Нове дослідження, опубліковане в The Planetary Science Journal, показало, що два типи астероїдів — металеві та силікатні — вкриті однаковим пилоподібним шаром троліта, мінералу на основі заліза та сірки. Це відкриття дало вченим нові підказки про події, які відбувалися в ранній Сонячній системі близько 4,6 мільярда років тому.
Керівник дослідження, астрофізик Джо Мазієро з IPAC, наголошує, що троліт надзвичайно рідкісний, а отже, може бути «відбитком пальця», що пов’язує ці різні космічні тіла. Використовуючи дані обсерваторії Паломар у Каліфорнії, його команда досліджувала астероїди класу М, які багаті на метали, та класу К, що складаються переважно з силікатів і пов’язані з гігантськими зіткненнями у минулому. Попри відмінності у складі, обидва виявилися вкритими однаковим пиловим шаром.
Традиційно астероїди класифікують за спектрами відбитого світла, що дозволяє визначити наявність певних хімічних елементів. Але спектри не завжди дають повну картину, оскільки вигляд матеріалів залежить від форми астероїда, розміру частинок на його поверхні та кута освітлення Сонцем. Щоб обійти ці обмеження, Мазієро застосував метод поляризації, аналізуючи напрям коливань світлових хвиль у відбитому промені. Цей підхід дозволив виявити приховані властивості поверхневих мінералів, які не завжди можна побачити у спектральних даних.
Поляризація змінилася залежно від фазового кута астероїдів, тобто від положення Сонця, Землі та самого тіла. Саме ці відмінності допомогли вченим з’ясувати, що М- і К-типи можуть мати спільне походження з давніх батьківських тіл, які розпалися у період хаотичного формування Сонячної системи.
Науковці вважають, що такі знахідки дозволяють «повернути час назад» і відтворити умови, за яких виникали перші тверді об’єкти. Астероїди виступають своєрідними капсулами часу, які зберігають у собі інформацію про події мільярдної давнини. Використання поляризації як додаткового інструменту відкриває новий рівень дослідження цих космічних уламків, незалежний від яскравості та спектру відбитого світла.