By 
Нова карта квазар Quaia охоплює все небо. Світло найдальших з об’єктів йшло до нас із часів, коли Всесвіту було півтора мільярда років. Каталог дозволить астрономам вивчати масштабну структуру Всесвіту.
Головне завдання місії «Гайя» Європейського космічного агентства, запущеного понад 10 років тому, — складання докладної карти зірок Чумацького Шляху. Оскільки ми знаходимося всередині нашої Галактики, цей космічний телескоп дивиться на всі боки, тому неминуче ловить і більш далекі джерела світла. Так, у каталог DR3, останній з опублікованих на 2024 рік, потрапили понад 6,6 мільйона кандидатів у квазари.
Інструменти «Гайя» хоч і «бачать» квазари — активні ядра далеких галактик, їхньої потужності не вистачає, щоб підтвердити ці джерела та точно визначити відстань. У цю добірку увійшло чимало зірок та галактик без активного ядра. Все ж таки метою було створити максимально повний, а не точний каталог.
Тому міжнародна група вчених зайнялася «очищенням» даних. Для цього дослідники поєднали дані «Гайї» з даними з каталогу unWISE від ширококутного інфрачервоного космічного телескопа WISE. Потім вони відфільтрували джерела, які можуть бути квазарами за параметрами, і доповнили базу точними спектральними даними зі Слоунівського огляду. За словами авторів нового дослідження, їм вдалося скоротити кількість забруднювачів приблизно в чотири рази.
«Це не каталог із найбільшою кількістю квазарів і це не каталог із найточнішими даними спостережень за квазарами. Натомість це каталог, що охоплює найбільший обсяг Всесвіту», — пояснив один зі співавторів Девід Хогг, професор фізики та data science із Нью-Йоркського університету (США).
До нового каталогу Quaia увійшли 1,296 мільйона кандидатів у квазари. Він охоплює все небо, за винятком галактичної площини Чумацького Шляху. Також не дуже добре видно області біля Великої та Малої Магелланових Хмар, галактик — супутників Чумацького Шляху. Зате на карті вперше повністю представлена південна півкуля. Також, виходячи із зібраних даних, автори нового каталогу збудували карту розподілу пилу, зірок та інших космічних об’єктів, які можуть затуляти або заглушувати світло далеких квазарів.
Квазари – яскраві ядра галактик, де центральна надмасивна чорна дірка активно поглинає матерію. Цей процес міцно пов’язані з еволюцією галактики. Тому квазари так цікавлять астрономів. За допомогою цих космічних об’єктів можна вивчати еволюцію та гало галактик, нарощування маси надмасивних чорних дірок та їх вплив на навколишній простір.
Самі квазари зазвичай знаходяться в областях з найбільш щільною темною матерією, за ними можна вивчати карту, властивості та еволюцію космічної павутини, тестувати гіпотези про однорідність та ізотропність Всесвіту. Аналізуючи світло квазарів, можна досліджувати склад та структуру міжгалактичного простору. Також їх використовують як «стандартні свічки» для розрахунків швидкості розширення Всесвіту.
Робота, що описує процес побудови каталогу, опублікована в журналі The Astrophysical Journal. Сам каталог викладено у відкритому доступі.
Незабаром список відомих квазарів доповниться даними про спектр трьох мільйонів квазарів з огляду DESI та даними обсерваторії Віри Рубін, яка, як очікується, зможе засікти понад 10 мільйонів кандидатів у квазари. Але ні в тому, ні в іншому огляді не буде карти всього неба з точними даними про червоне зміщення (тобто відстань) об’єктів. Тому каталог Quaia такий цінний, і нам варто чекати чимало досліджень, заснованих на аналізі його даних.
Comments