У міру загострення космічної гонки та зростання геополітичної напруженості Пентагон шукає технології для покращення свого розуміння діяльності в космосі. Програма космічної безпеки та оборони (SSDP), спільна ініціатива Міністерства оборони та Офісу директора національної розвідки, 11 вересня опублікувала запит на інформацію (RFI) щодо передових технологій інформування про космічний простір. SSDP відповідає за оцінку потенційних загроз американським космічним активам і за збір інформації про технології для захисту систем США.
Обізнаність у космічній сфері, або SDA, стосується здатності контролювати та розуміти величезну кількість штучних об’єктів на орбіті Землі, включаючи супутники та космічне сміття.
RFI — це формальний механізм, який використовується державними установами для отримання ідей перед укладенням контрактів. Військові лідери протягом багатьох років стверджували, що все більш перенаселене та спірне космічний простір потребує більш складних інструментів для відстеження та аналізу об’єктів на орбіті. RFI конкретно шукає «перевірені та інноваційні концепції SDA, що віддають перевагу підтримці військових операцій, нагляду за штучними об’єктами, збору розвідданих і моніторингу навколишнього середовища».
Оприлюднення RFI відбулося після гострих зауважень генерал-лейтенанта у відставці Джона Шоу, колишнього високопосадовця Космічного командування США, який висловив занепокоєння щодо здатності армії США адаптуватися до мінливої динаміки космосу. Шоу сказав, що нинішня увага залишається на базовій каталогізації космічних об’єктів, а не на більш динамічному відстеженні невловимих цілей на нетрадиційних орбітах, де супротивники можуть розгорнути космічні кораблі для націлювання на супутники США.
SSDP вимагає «перевірених та інноваційних концепцій SDA для використання між 2030 і 2040 роками» і зацікавлений у галузевих можливостях і послугах, доступних «у масштабі та швидкості для ефективної протидії загрозам у динамічному та розповсюдженому середовищі».
Компанії в галузі SDA покладаються на ряд передових технологій для моніторингу та аналізу діяльності в космосі.
Наземні радіолокаційні, оптичні та інфрачервоні датчики використовуються для відстеження руху супутників, уламків та інших об’єктів, тоді як космічні датчики надають додаткові можливості моніторингу. Ці датчики збирають величезні обсяги даних, які потім обробляються за допомогою штучного інтелекту (AI) і алгоритмів машинного навчання. Аналізуючи історичні дані, ці інструменти можуть передбачати майбутні рухи космічних об’єктів, дозволяючи виявляти потенційні зіткнення або інші небезпеки.
Крім того, компанії використовують методи злиття датчиків, поєднуючи дані з кількох датчиків, щоб створити більш детальне та повне розуміння космічного середовища.