Астрономи зробили важливий крок до розгадки однієї з найзагадковіших космічних аномалій останніх років — так званих довгоперіодичних радіотранзієнтів. Це рідкісні джерела радіовипромінювання, які надсилають потужні сигнали через незвично великі проміжки часу — від кількох хвилин до кількох годин. Донедавна природа більшості таких об’єктів залишалася невідомою.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Astronomy, міжнародна група науковців повідомила про виявлення джерела під назвою ASKAP J1745. Його особливість полягає в тому, що воно випромінює не лише повторювані радіосигнали, а й синхронні рентгенівські спалахи. Це перший випадок, коли астрономам вдалося зафіксувати таку поведінку одночасно в різних діапазонах випромінювання.
Спостереження показали, що джерелом загадкових імпульсів є подвійна зоряна система. У ній дві зорі обертаються одна навколо одної по тісній орбіті, а кожен цикл їхнього руху супроводжується появою радіо- та рентгенівських сплесків. Саме це дозволило дослідникам набагато точніше визначити природу об’єкта.
Довгоперіодичні транзієнти вперше були виявлені випадково під час масштабних оглядів неба. Станом на сьогодні астрономам відомо лише близько десятка таких джерел. Вони відрізняються між собою частотою сигналів та характером активності. Деякі надсилають імпульси регулярно протягом десятиліть, інші можуть раптово «замовкати» на тривалий час або взагалі зникати з поля зору радіотелескопів.
Спочатку вчені припускали, що джерелами цих сигналів є надзвичайно повільно обертові нейтронні зорі — пульсари. Однак ця версія зіткнулася з проблемою: згідно з сучасними моделями, такі об’єкти не повинні генерувати радіовипромінювання після настільки сильного уповільнення обертання.
Згодом увага дослідників переключилася на білі карлики — залишки менш масивних зір. Останні відкриття показали, що деякі довгоперіодичні транзієнти можуть бути пов’язані саме з подвійними системами, де білий карлик взаємодіє з червоним карликом.
Відкриття ASKAP J1745 стало особливо важливим тому, що воно надає астрономам своєрідний «ключ» до розшифрування інших загадкових джерел. Дослідники порівнюють цю знахідку з Розетським каменем, який свого часу допоміг ученим зрозуміти давньоєгипетські ієрогліфи. Аналогічно додаткова інформація про новий об’єкт може допомогти пояснити природу решти таємничих космічних сигналів.
Науковці сподіваються, що подальші спостереження за ASKAP J1745 та іншими подібними системами допоможуть краще зрозуміти процеси, які відбуваються в подвійних зоряних системах, а також розкрити походження одного з найзагадковіших типів радіоджерел у нашій галактиці.