Китайці знайшли на Місяці багатий на воду мінерал

Серед зразків місячних мінералів, доставлених китайським «Чан’є-5», знайшли аналог новограбленовита з Камчатки. Він екстремально багатий на воду — її там кілька десятків відсотків за масою. Це важливо, оскільки вода у ньому могла бути лише з місячних глибин. Отже, теорія «сухого Місяця», що утворилася після випаровування земної речовини Теей, тепер виглядає як ніколи слабкою.

До 2007 року основною гіпотезою походження Місяця був удар по Землі стародавньої планети Тейя. Вважалося, що вона вибила земний матеріал у космос, при цьому розплавивши і його поверхню нашої планети. Потім уламки утворили земний супутник. Через розігрів від зіткнення планет Селену уявляли безводною та бідною легкими елементами. Коли біля її полюсів радарами відкрили водну кригу, її спробували списати на матеріал комет, що колись впали на Місяць.

Китайські дослідники опублікували в Nature Astronomy результати аналізу проб «Чан’є-5», китайської місії, що доставила ґрунт з 43 градуса північної широти Місяця. Вони знайшлися крупиці мінералу [(NH4)0,87 Na0,009 K0,021 Cs0,012] [Mg0,97 Ca0,023 Al0,007] Cl3·6H2O. Його присутність означає, що начинки Місяця багаті водою на рівні, порівнянному із земним, відзначають вчені. З цього випливає, що вода на поверхні Селени має місцеве походження, а не принесена кометами.

Автори нової роботи називають найближчим земним аналогом знайденого мінералу новограбленовіт ((NH4, K)MgCl3×6H2O). Він утворюється при контакті вулканічних газів, багатих на воду і сполуки азоту, з розпеченими базальтами. Досягши поверхні при вулканічних виверженнях як газ, потім він конденсується, утворюючи стійкі сполуки. За розрахунками дослідників, місячний аналог новограбленовита стійкий до +90-150 градусів. «Чан’е-5» сідав досить далеко від екватора, тому вже у верхніх сантиметрах ґрунту такому матеріалу не загрожував розпад.

Особливість мінералу, як констатує робота, в екстремально високому вмісті води — 41 відсоток за масою. Аміаку там також багато, до 6 відсотків. Це рекордно багаті на такі сполуки мінерали за всю історію вивчення Місяця. Але ще важливішими є не їх рекордні параметри, а те, що їх забруднення ракетними двигунами земних апаратів (або будь-яке інше) виключено. Про це говорить підвищена концентрація хлору-37, з усіх небесних тіл характерна лише зразків із земного супутника.

Іншими словами, нове відкриття показує наявність у глибинах Селени водяної пари та азотовмісних сполук. І те, й інше важливі для освіти життя. А ще їхня наявність у надрах супутника несумісна з мегаімпактною гіпотезою утворення Місяця: при нагріванні від зіткнення планет вода звідти випарувалася б.