У понеділок найважча китайська ракета «Чанчжен-5Б» стартувала з космодрому Веньчан на острові Хайнань. Незабаром перший ступінь ракети впав в океан у призначеному місці, а розгінний блок Юаньчжен-2 вивів на орбіту висотою 1100 км перші 10 супутників майбутнього мегасузір’я Guowang чисельністю до 13 тис. апаратів. У Китаю з’явиться свій аналог Starlink.
Назва Guowang перекладається як «національна мережа». Однак це буде угруповання, яке забезпечить покриття супутниковим інтернетом усього світу. Згідно з заявкою, поданою Китаєм до Міжнародного союзу електрозв’язку, до 2032 року планується запустити 6496 супутників мережі Guowang. Загальна їхня кількість досягне 12 992.
Як неважко помітити, супутники Guowang будуть на орбіті приблизно вдвічі вище, ніж супутники Starlink компанії SpaceX. Однак це все одно краще, ніж розміщення традиційних супутників зв’язку на орбітах заввишки 36 тисяч. км. Затримки сигналу в мережі Guowang умовно можна порівняти із затримками в мережі Starlink.
Оператором мережі Guowang називають компанію China SatNet, засновану китайським урядом у 2021 році. Ця компанія майже відсутня в публічному просторі, що для оператора глобальної супутникової мережі досить дивно. Одночасно, China SatNet раніше цього року розпочала будівництво іншого сузір’я — SatNet. Супутники мережі SatNet розташовуватимуться на висоті 20 тис. км і їх буде небагато — не більше 36. Затримки сигналу для зв’язку з ними будуть вищими, але обсяг трафіку постраждати не повинен.
Паралельно цим мережам Китай почав розгортати ще одну мережу інтернет-супутників — Qianfan. Угруповання Qianfan — це плід співпраці влади Шанхаю з бізнесом. Угруповання Qianfan або, російською, «Тисяча вітрил», налічуватиме кілька сотень супутників. Але є також чутки про запуск зрештою 10 тис. апаратів.
Існує одна проблема — Китай поки що не має власної багаторазової ракети. Для запуску десятка супутників Guowang використовувалася найважча ракета країни у поєднанні з розгінним блоком. Близько чотирьох років тому перша сходинка «Чанчжен-5Б» наробила багато галасу в інформаційному просторі: заздалегідь невідомо, куди вона впаде після запуску місячних місій і модулів китайської космічної станції. Під час вчорашнього запуску Китай врахував цей фактор і заздалегідь визначив місце падіння першого ступеня океану. Однак це не звільняє країну від необхідності мати багаторазові ракети, інакше будівництво мегасузір’їв серйозно вдарить по її економіці.
У Піднебесній це розуміють і сподіваються незабаром завершити створення багаторазової ракети. Причому таких ракет має бути кілька. Наприклад, у 2025 році очікуються орбітальні випробування щонайменше п’яти, а можливо, і семи багаторазових ракет. Також у Китаї розробили більш «товсту» ракету для виведення безлічі супутників за один раз — «Чанчжен-12». Вона поки що не є багаторазовою, але вже здатна виконувати масштабні запуски.
Збільшення числа запусків та висновків супутників на орбіту, очевидно, робить гострим питання міжнародного співробітництва у сфері обміну інформацією про запуски. Сьогодні немає стандартних протоколів та ліній комунікації для «постановки на облік» безлічі нових орбітальних об’єктів. Водночас це питання безпеки для всіх сторін, рішення якого не повинно відкладатися.