Космічний телескоп Hubble Space Telescope став свідком надзвичайно рідкісної події — він випадково зафіксував момент руйнування комети майже в реальному часі. Для астрономів це стало справжньою удачею, адже подібні процеси відбуваються непередбачувано і тривають дуже недовго.
Йдеться про комету C/2025 K1 (ATLAS), яка несподівано розпалася на кілька частин саме тоді, коли телескоп проводив спостереження. Вчені визнають: шанс потрапити на таку подію був майже нульовим.
Випадкове відкриття
Найцікавіше, що комета взагалі не була головною ціллю спостережень. Дослідники змушені були терміново змінити об’єкт після технічних обмежень із попередньою програмою.
Коли науковці почали аналізувати отримані знімки, вони побачили дещо дивне: замість однієї комети на кадрах було одразу чотири окремі об’єкти. Саме тоді стало зрозуміло, що телескоп випадково зафіксував момент фрагментації ядра комети.
Комета буквально розсипалася на очах учених
Hubble Space Telescope зміг чітко розрізнити щонайменше чотири окремі уламки. Кожен із них мав власну кому — газово-пилову оболонку, яка утворюється навколо крижаного ядра комети.
Наземні телескопи бачили лише нечіткі світлі плями, однак Hubble завдяки високій роздільній здатності зміг детально зафіксувати процес. Під час одного з етапів спостереження дослідники навіть помітили, як один із фрагментів почав руйнуватися вдруге.
Руйнування почалося після зближення із Сонцем
Комета C/2025 K1 (ATLAS) проходила поблизу Сонця і наблизилася навіть ближче за орбіту Меркурія. У цей момент поверхня зазнала екстремального нагрівання та сильного внутрішнього напруження.
Саме після проходження перигелію — найближчої точки до Сонця — комета почала стрімко руйнуватися. За оцінками вчених, до фрагментації ядро мало діаметр приблизно 8 кілометрів.
Вчені отримали доступ до «первісного матеріалу»
Астрономи називають комети своєрідними капсулами часу, адже вони містять речовини, які залишилися ще з часів формування Сонячної системи.
Проблема в тому, що поверхня комет протягом мільярдів років змінюється під впливом сонячного випромінювання та космічних променів. А ось внутрішні шари можуть зберігати майже недоторканий матеріал. Саме тому руйнування комети стало для вчених справжнім подарунком — воно дозволило побачити речовину, яка раніше була прихована всередині ядра.
Нова загадка для науки
Під час аналізу даних дослідники зіткнулися з дивною особливістю: після руйнування комета не стала яскравішою одразу, хоча свіжа крига мала б швидко випаровуватися під сонячним теплом.
Науковці припускають, що для цього потрібен певний час, поки на поверхні сформується шар пилу, який згодом викидається газами у космос. Саме це відкриття може допомогти краще зрозуміти фізику поверхні комет і механізми їх руйнування.
Незвична хімія комети
Попередні спектральні дослідження також показали, що C/2025 K1 (ATLAS) має незвичний хімічний склад. Зокрема, у ній виявили менше вуглецю, ніж у більшості відомих комет.
Тепер учені планують провести додаткові дослідження за допомогою інструментів телескопа Hubble, щоб отримати більше інформації про походження цього об’єкта та ранню історію Сонячної системи.
Комета більше не повернеться
Зараз уламки комети знаходяться приблизно за 400 мільйонів кілометрів від Землі та поступово залишають внутрішню частину Сонячної системи. За прогнозами астрономів, C/2025 K1 (ATLAS) більше ніколи не повернеться назад, а її уламки назавжди залишаться мандрівниками міжзоряного простору.