Нещодавнє дослідження припускає, що великі гірські структури на об’єкті пояса Кайпера Аррокот, відкритого New Horizons, мають загальне походження. Ці результати можуть допомогти зрозуміти процеси зрощування планетезималей в інших областях сонячної системи.
Нове дослідження, виконане під керівництвом планетолога та заступника віце-президента Інституту Південно-Західного Науково-дослідного Інституту (SwRI) доктора Алана Стерна, передбачає, що великі гірські структури приблизно 5 кілометрів завдовжки, які займають велику частку об’єкта пояса Койпера Аррокот, досить схожі на друга, щоб припустити їхнє загальне походження. А отримані дані можуть допомогти у подальшій роботі над моделями формування планетезималей.
Космічний апарат NASA New Horizons здійснив близький проліт повз Аррокот в 2019 році. На основі цих даних Стерн та його співавтори виявили 12 гір на більшій частині Аррокота – Відень, які схожі за формою, розміром, кольором та відбивною здатністю. Вчені також ідентифікували три гори на меншій частині об’єкта – Веєйо.
«Дивно бачити, що цей об’єкт так добре зберігся, що його форма так добре розкриває деталі його утворення із набору таких схожих один на одного блоків. Аррокот майже схожий на малину, що складається з маленьких частин», – сказав доктор Уілл Гранді з Лоуеллської обсерваторії, один із науковців місії New Horizons.
Геологія Аррокота узгоджується з моделлю формування планетезималей, де швидкості зіткнень лише кілька миль на годину дозволили об’єктам м’яко накопичуватися та будувати Аррокот.
У вчених є хороша можливість того, що деякі цілі польоту місії NASA «Люсі» до троянських астероїдів Юпітера та «Кометного перехоплювача» Європейського космічного агентства зможуть допомогти зрозуміти процес зрощування планетезималей в інших стародавніх областях Сонячної системи і з’ясувати, чи відрізняється він від процесу допомоги New Horizons в поясі Койпера. Джерело