Міжнародна група астрономів спостерігала віддаленого білого карлика, відомого як WDJ 022558.21−692025.38. Виявилося, що спостережуваний об’єкт є затемненою подвійною системою білого карлика. Про знахідку повідомляється в статті, опублікованій 31 липня на сервері препринтів arXiv.
Білі карлики (БК) — це зоряні ядра, які залишилися після того, як зірка вичерпала своє ядерне паливо. Відомо, що завдяки високій гравітації вони мають атмосферу або чистого водню, або чистого гелію. Однак невелика частина WD містить сліди більш важких елементів.
Астрономи зацікавлені у пошуку та вивченні подвійних білих карликів (DWD), оскільки вважається, що їх злиття породжує нових білих карликів з більшою масою. Передбачається, що деякі білі карлики великої маси в околицях Сонця можуть бути продуктами злиття DWD. Однак, хоча галактична популяція DWD оцінюється в сотні мільйонів, на сьогоднішній день була виявлена лише невелика частка спостережуваної популяції.
Тепер група астрономів на чолі з Джеймсом Мандеєм з Університету Уоріка, Великобританія, повідомляє про виявлення ще одного доповнення до все ще відносно короткого списку відомих DWD. Вони досліджували WDJ 022558.21−692025.38 (або J0225−6920) — спочатку ідентифікований як єдиний WD спектральної класифікації DA, але пізніше перекласифікований як подвійна система (на основі даних супутника NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite). Для цього вони отримали часові ряди спектроскопії та високошвидкісної багатоканальної фотометрії з різних наземних обсерваторій.
«Ми виявили, що J0225−6920 — це затемнена подвійна система DWD з орбітальним періодом 47,19 хвилини», — пишуть дослідники в статті.
У ході спостережної кампанії було встановлено, що J0225−6920 — це затемнювальний DWD, що складається з білого карлика DA з масою приблизно 0,4 маси Сонця та супутника WD, ймовірно, типу DA з масою приблизно 0,28 маси Сонця. Радіуси цих двох WD були виміряні до 0,029 і 0,024 сонячних радіусів відповідно.
Ефективна температура первинного білого карлика в J0225-6920 була розрахована приблизно на 25 500 К, тоді як вторинний компонент був на 11 000 К холоднішим. Астрономи припускають, що обидва об’єкти в системі є WD з гелієвим ядром, а первинний білий карлик має чистий водневий склад поверхні. Виміряна відстань до системи становить приблизно 1312 світлових років.
На основі зібраних даних автори статті припускають, що J0225−6920 зіллється в єдиного білого карлика протягом 41 мільйона років. Вони додали, що подвійна система, ймовірно, пройде гарячу субкарликову фазу, під час якої гелій спалюється з утворенням вуглецево-кисневого ядра.
«Його орбітальний розпад можна буде виміряти фотометрично протягом 10 років з точністю, вищою за 1%. Доля подвійної системи полягає в тому, щоб об’єднатися приблизно через 41 млн років, імовірно, утворивши єдину, більш масивну WD», – підсумували дослідники.