Чи викликають соціальні мережі залежність?

Нове дослідження показує, що тиждень скорочення використання соціальних мереж не збільшив і не зменшив бажання людей повернутися в Інтернет. Відсутність бажання повернутися до платформ соціальних медіа, таких як Instagram і X (раніше Twitter), свідчить про те, що для більшості людей використання соціальних мереж може не викликати справжньої залежності, стверджують автори. Однак деякі експерти залишаються скептичними.

«Це справді добре проведене дослідження», — каже Марієк Ванден Абіле, спеціаліст із комунікації з Гентського університету, який не брав участі в дослідженні. Оскільки люди часто розглядають надмірне використання соціальних мереж як залежність, каже вона, ідея «детоксикації» від Instagram і X, як можна від наркотиків чи алкоголю, також привернула увагу. «Що ми бачимо в цьому дослідженні? Насправді це не дуже добре працює», — каже Ванден Абіле.

Оскільки за останнє десятиліття використання соціальних медіа різко зросло, публічний дискурс зосередився на їхньому потенціалі підірвати наше емоційне благополуччя і навіть звикнути до лайків і підписок. Деякі дослідження показали, що надмірне вживання корелює з посиленням депресії та тривоги. У рідкісних випадках це може нагадувати розлади вживання психоактивних речовин, такі як залежність від наркотиків або патологічне захоплення азартними іграми, що супроводжується симптомами, схожими на абстиненцію, такими як тяга, самотність і похмурий настрій.

Але результати не були остаточними. Деякі дослідження показали, що замість того, щоб страждати від симптомів абстиненції, люди почуваються щасливішими під час «цифрової детоксикації», тоді як інші не виявили жодних змін. З цієї та інших причин деякі експерти вагаються використовувати мову залежності до використання соціальних мереж. «Ми дуже залежимо від цих пристроїв», — каже Ванден Абіле. «Але це не робить нас патологічно залежними».

Щоб дослідити, як утримання від соціальних мереж впливає на емоційне здоров’я — і чи виявляє це будь-які ознаки залежності — Ніклас Іхсен і Майкл Уодслі, психологи з Даремського університету, попросили 51 студента-добровольця поклястись відмовитися від соціальних мереж на 1 тиждень, але не обмежували їх доступ до соціальних медіа, залишаючи результати на користь системи честі. Протягом цього тижня опитування фіксували, скільки часу суб’єкти витрачали на різні додатки для смартфонів та їхнє емоційне благополуччя.

Дует також проводив піддослідних лабораторні вправи, подібні до тих, що використовуються в деяких дослідженнях залежності. В одному дослідники сказали суб’єктам або наближатися до піктограм соціальних мереж на екрані, або уникати їх, натискаючи кнопки, як рух персонажа відеоігри до цілі. В іншому вони запропонували довший доступ до соціальних мереж, щоб швидше суб’єкти могли натискати пробіл. Після 1 тижня спроб уникати соціальних медіа суб’єкти не мали більшої ймовірності тяжіти до піктограм додатків або натискати на клавіатурі набагато швидше чи повільніше.

Загалом результати дослідження не показали жодних змін у бажанні користуватися соціальними мережами протягом тижня, повідомляють дослідники сьогодні в PLOS ONE. «Те, що ми бачимо в соціальних мережах, якісно відрізняється від наркотиків», — говорить Іхсен, — де можна очікувати потяг або примусове вживання. «Ми не повинні надмірно патологізувати нормальну поведінку».

Це не означає, що перерва в соціальних мережах взагалі не вплинула на учасників. Фактично, з меншим використанням соціальних мереж суб’єкти відчули падіння негативних емоцій. Проте й позитиву вщухло. «Ви позбавляєтеся того приємного відчуття, коли бачите, скільки людей лайкають ваші фотографії», — каже Іхсен.

Дослідження переконало не всіх. «Одного тижня недостатньо, щоб побачити постійні чи значні зміни в самопочутті», — сказала в електронному листі Джин Твенге, психолог з Державного університету Сан-Дієго. «І 51 людини недостатньо, щоб отримати достовірні результати». Іхссен каже, що статистичний метод визначив розмір дослідження, і оскільки емоційні зміни суб’єктів переважно стабілізувалися через кілька днів, уникання соціальних мереж протягом тривалого часу може не сильно змінити результати.

Кілька днів також було достатньо для більшості суб’єктів, щоб принаймні трохи повернутися до старих звичок: усі, крім семи, не змогли повністю уникати соціальних мереж. Більшість, однак, значно скоротили їх використання — у середньому з майже 3,5 годин до 35 хвилин на день. І хоча цифри знову зросли протягом чотирьох спостережуваних днів після тижня «детоксикації», вони залишалися приблизно на годину на день нижчими, ніж раніше. Це може означати, що така короткочасна перерва може стати відправною точкою для людей, які хочуть скоротити використання соціальних мереж, вважають деякі експерти, навіть якщо вплив цього на психічне здоров’я залишається невизначеним.

«Якщо ви навчите [людей], що вони могли б добре працювати, якби користувалися соціальними мережами пів години на день, вони могли б виробити кращі звички», — каже Офір Турел, науковець з інформаційних систем з Університету Мельбурна, який не брав участі в дослідженні. вивчення.

Прийняття такої нової «дієти» в соціальних мережах спонукає до порівняння певних продуктів, які багато експертів вважають за краще порівнювати з наркотиками. «Вам потрібна їжа, щоб вижити, але кількість і якість того, що ви їсте, дійсно мають значення», — каже Ванден Абіле. Так само, каже вона, ми часто залежимо від соціальних мереж для соціальних контактів, але можна переборщити. «Якщо Instagram — ваш порок, це як шоколадне печиво».

Однак заміна шоколадного печива морозивом може звести нанівець ціль дієти. За відсутності соціальних медіа, зазначають автори нового дослідження, піддослідні проводили більше часу за відеоіграми та покупками в Інтернеті. Джерело