Плямиста гієна (Crocuta crocuta) була зафіксована в Єгипті вперше за понад 5 000 років. Ця поодинока особина була впіймана і вбита місцевими жителями в охоронюваній зоні Ельба, віддаленому регіоні на південному сході Єгипту, приблизно за 30 км від кордону з Суданом. Відкриття, яке детально описане в недавній публікації журналу Mammalia, кидає виклик усталеним уявленням про історичний ареал і виживання цього виду в Північній Африці.
Історична відсутність гієн у Єгипті
Протягом століть плямисті гієни були відсутні в Єгипті, і вважалося, що їх популяції обмежені субсахарською Африкою. Хоча інколи надходили повідомлення про їхню присутність, жодних підтверджених записів не існувало. Це змінилося в лютому 2024 року, коли місцеві пастухи зіткнулися з гієною після того, як вона вбила двох їхніх кіз.
«Моя перша реакція була недовірою, доки я не перевірив фотографії та відео решток. Побачивши докази, я був повністю здивований. Це перевищувало всі наші очікування щодо знахідок у Єгипті», – зазначив доктор Абдулла Наджі, провідний автор дослідження з Університету Аль-Азхар. Ця несподівана знахідка змушує науковців переглянути ареал плямистих гієн і піднімає важливі питання про їхні міграційні шляхи, екологічні фактори, що впливають на переміщення, і можливість нових проникнень до Єгипту.
Як гієна дісталася так далеко на північ?
Однією з найбільших загадок є те, як гієна змогла подолати 500 км на північ від свого відомого ареалу в Судані. Плямисті гієни є високовитривалими хижаками та падальщиками, здатними долати до 27 км на день у пошуках їжі. Проте подолання такої великої відстані в регіон, де вони не були зафіксовані протягом тисячоліть, свідчить про значні екологічні зміни.
Щоб дослідити можливі причини, науковці проаналізували дані індексу нормалізованої різниці рослинності (NDVI) зі супутникових знімків за період із 1984 до 2022 року. NDVI є показником здоров’я та щільності рослинності, що відображає кількість опадів і умови випасу. Дослідження виявило вражаючі тенденції.
Зміни клімату змінюють шляхи міграції
Протягом останніх чотирьох десятиліть регіон переживав тривалі посухи, чергуючись із відносно вологими періодами. Однак останні п’ять років – між 2019 і 2024 роками – показали помітне підвищення значень NDVI порівняно з попередніми двома десятиліттями. Це свідчить про те, що збільшення кількості опадів покращило умови для випасу, можливо, підтримуючи більшу базу здобичі для хижаків.
Доктор Наджі припустив, що цей змінений ландшафт міг створити коридор для міграції гієни.
«Те, що коридор став менш суворим з екологічної точки зору, пропонуючи легший шлях уздовж цього “шосе”, може пояснити, як гієна дісталася так далеко на північ. Однак мотивація для такого довгого шляху до Єгипту залишається загадкою, яка потребує подальших досліджень», – сказав доктор Наджі.
Можливість того, що зміни клімату переформатовують моделі переміщення диких тварин, є важливою сферою занепокоєння. Якщо ці кліматичні зміни продовжаться, Єгипет може стати свідком появи більше несподіваних видів дикої природи в найближчі роки.
Смертельне зіткнення у Ваді Яхміб
Подорож гієни до Єгипту закінчилася трагічним конфліктом із людьми. У лютому 2024 року вона проникла до Ваді Яхміб, віддаленої частини охоронюваної зони Ельба, і напала на двох кіз, що належали місцевим пастухам. Цей випадок спонукав пастухів негайно діяти. У результаті тривалого переслідування гієну вдалося наздогнати за допомогою пікапа 24 лютого 2024 року. Її тіло залишили для падальщиків, після того як його сфотографували й геолокували, дозволяючи дослідникам підтвердити її ідентичність і задокументувати цей безпрецедентний випадок.
Ця подія підкреслює постійний конфлікт між людьми та дикою природою в сільських регіонах. На відміну від частин Африканського Рогу, де громади мають довгу історію співіснування з плямистими гієнами, єгипетські пастухи не мають досвіду взаємодії з цим видом. Їхнє виживання залежить від худоби, і будь-який хижак, що загрожує їхнім тваринам, розглядається як пряма економічна загроза.
Чи можуть гієни повернутися до Єгипту?
Незважаючи на сприятливі екологічні умови, вчені вважають, що плямисті гієни навряд чи створять постійну популяцію в Єгипті через інтенсивне переслідування людиною. Великі хижаки вже рідко зустрічаються в країні, і будь-яка спроба відновити колишні місця існування, ймовірно, наштовхнеться на сильний опір місцевих громад. Плямисті гієни мають довгу історію адаптації до змінених людиною ландшафтів – іноді навіть збільшуючи свою популяцію в районах, де вони збирають відходи. Однак у регіонах, де вони вважаються загрозою, а не екологією, їх часто вбивають, перш ніж вони можуть закріпитися.
Дослідження передбачає, що природоохоронці повинні стежити за пересуваннями гієн і переоцінювати їх природоохоронний статус у відповідь на зміну кліматичних умов. Плямисті гієни вже внесені до Червоної книги МСОП як вид, що викликає найменше занепокоєння, але їхня здатність поширюватися на нові території може потребувати нових міркувань.
Нова глава єгипетської дикої природи
Відкриття плямистої гієни в Єгипті через 5000 років є видатною екологічною подією, яка підкреслює динамічний зв’язок між зміною клімату, діяльністю людини та переміщенням дикої природи. Чи було це поодиноким випадком, чи початком більшої моделі, ще належить з’ясувати, але дані свідчать про те, що ландшафт дикої природи Єгипту розвивається.
Ця подія також є нагадуванням про те, що природа постійно пристосовується до змін навколишнього середовища. Повернення хижака, який довго вважався вимерлим у регіоні, може бути ознакою глибших екологічних зрушень, які вчені повинні продовжувати досліджувати.
Наразі таємниця єгипетської мандрівної гієни залишається нерозгаданою. Але в міру того, як дослідники глибше досліджують фактори, що впливають на його подорож, світ незабаром може дізнатися, чи є Єгипет свідком початку відродження дикої природи – чи це просто незвичайна аномалія в плинних пісках часу. Дослідження опубліковано в журналі Mammalia.