Затримати дихання на хвилину — для більшості людей це вже виклик. Дві хвилини — майже подвиг. Але є люди, які здатні повністю перевернути уявлення про межі людського тіла. Історія хорватського фрідайвера Вітомір Марічич — саме з таких.
Коли дихання стає вибором
Дихання — одна з найавтоматичніших функцій організму. Людина за життя робить сотні мільйонів вдихів, навіть не замислюючись про це. Але фрідайвери, яких ще називають апноїстами, вчаться свідомо «вимикати» цей рефлекс.
У звичайної людини межа затримки дихання становить від 30 до 90 секунд. У тренованих спортсменів — значно більше. Іноді — настільки більше, що це виглядає майже нереально.
Новий рекорд, який шокує
У 2021 році хорват Будимир Шобат встановив світовий рекорд, протримавшись під водою 24 хвилини 37 секунд. Уже тоді це здавалося межею можливого.
Але влітку 2025 року Марічич зробив крок далі. Під час виступу в хорватському місті Опатія він затримав дихання на 29 хвилин і 3 секунди — майже на п’ять хвилин більше попереднього рекорду.
Його виступ відбувався у невеликому басейні глибиною всього три метри, але напруга була колосальною. За спробою спостерігали десятки людей, а сам спортсмен зізнався: після 20-ї хвилини психологічно стало навіть легше — але фізично організм буквально «бунтував».
Як це взагалі можливо
Ключ до такого результату — не лише тренування, а й підготовка перед зануренням. Марічич протягом приблизно 10 хвилин дихав чистим киснем. Це дозволяє змінити баланс газів у крові. Зазвичай бажання вдихнути виникає не через нестачу кисню, а через накопичення вуглекислий газ. Саме він «тисне» на мозок, змушуючи людину дихати.
Попереднє насичення організму киснем відсуває цей момент, даючи можливість затримувати дихання значно довше, ніж дозволяє природна фізіологія. Без такої підготовки навіть найкращі спортсмени рідко перевищують 10–12 хвилин.
Боротьба з власним тілом
Під час тривалої затримки дихання тіло починає подавати сигнали тривоги. Діафрагма скорочується, виникають судоми, серце змінює ритм. Це природна реакція організму, який намагається вижити.
Фрідайвери роками тренуються, щоб контролювати ці процеси — не лише фізично, а й психологічно. У якийсь момент усе вирішує не сила легенів, а здатність зберігати спокій.
Людина проти природи
Попри такі вражаючі досягнення, люди все ще далеко позаду морських мешканців. Наприклад, кит Кюв’є може залишатися під водою понад три години. Навіть тюлені та дельфіни мають природні механізми, які дозволяють їм легко перевершувати людські можливості.
Проте рекорд Марічича показує інше: межі людського тіла значно ширші, ніж ми звикли думати.
Не лише рекорд
Сам спортсмен наголошує, що його виступ був не тільки про досягнення. Він хотів привернути увагу до захисту океанів і екології. І, можливо, саме в цьому головний сенс таких рекордів — не просто вразити цифрами, а нагадати, наскільки тісно людина пов’язана з природою, навіть коли намагається перевершити її правила.