Довга розмова мобільним телефоном не підвищила ризик розвитку раку мозку

Міжнародна група вчених провела масштабне дослідження і дійшла висновку, що тривала розмова стільниковим телефоном не підвищує ризик розвитку пухлин головного мозку. У 2011 році Міжнародне агентство з вивчення раку ВООЗ (IARC) заявило про те, що розмова мобільним телефоном може спровокувати рак мозку. Радіочастотні хвилі оголосили «можливими канцерогенами». Втім, багато досліджень, проведених пізніше, не підтвердили цю інформацію. Проте були й такі, що виявили цей зв’язок. І ті, й інші наукові роботи мали недоліки.

Наприклад, для аналізу часто відбирали історії людей з наявним онкологічним діагнозом. Це так звані ретроспективні дослідження, недолік яких у тому, що вони шукають під ліхтарем: у світі більше людей, які користуються стільниковими телефонами, ніж тих, хто не користується. Тому не дивно, що серед них знайшли більше тих, хто має рак мозку.

Крім того, кожне нове покоління стільникових телефонів викликає дискусії щодо потенційного впливу радіочастотних електромагнітних полів на здоров’я.

Вчені з Каролінського інституту (Швеція), Імперського коледжу Лондона (Великобританія), університетів Утрехтського (Нідерланди) та Тампере (Фінляндія), Данського інституту раку та інших наукових організацій провели дослідження за участю 264 574 осіб, які проживають у Данії, Фінляндії, Нідерландах, Нідерландах. та Великобританії. Роботу проводили з 2007 до 2012 року, а її висновки представили в журналі Environment International.

Спочатку добровольці відповідали на запитання анкети про частоту та тривалість використання стільникового телефону. Потім дослідники проаналізували дані медичних карток цих людей, щоб оцінити частоту пухлин головного мозку.

«Ми вперше змогли провести проспективне когортне дослідження, під час якого зібрали докладну інформацію про використання учасниками мобільних телефонів», — розповіла один з авторів роботи Марія Фейхтінг, професор Каролінського інституту.

Серед вивчених пухлин мозку виявилися такі, як гліома, менінгіома та невринома слухового нерва. За досліджуваний період вчені зафіксували 149 гліом, 89 менінгіом та 29 випадків невриноми слухового нерва.

З’ясувалося, що показники ризику виникнення пухлин головного мозку у тих, хто витратив на розмови по стільниковому зв’язку більше часу протягом тривалого періоду, суттєво не відрізнялися від тих, хто розмовляв телефоном менше. Наприклад, ризик отримати гліому у тих, хто довго розмовляв телефоном, був аналогічним у тих, хто цього не робив, для менінгіоми він був вищим на шість відсотків. Але і там, і там відхилення щодо ризиків були порівняні з точністю статистичної оцінки. Інакше кажучи, вони були статистично незначні.

Крім того, учасники, які почали користуватися мобільними засобами зв’язку більш ніж за 15 років до початку дослідження, не мали більшого ризику отримати рак мозку порівняно з тими, хто став робити це пізніше.