By 
Згідно з новим дослідженням, проведеним дослідниками з університету Мічігану, Чиказького університету та Ipsos, за перші кілька місяців війни в Україні вдалося запобігти до 45% жертв шляхом підвищеної реакції громадськості та комунікаційної стратегії українського уряду. Цей документ, у якому інноваційна методологія поєднується з глибоким геополітичним досвідом авторів, є першим всебічним аналізом ефективності сповіщень повітряного нальоту під час конфлікту. Він з’являється у випуску Proceedings of the National Academy of Sciences від 25 квітня.
Співавтори Девід Ван Дейке з UM, Остін Райт з університету Чикаго і Марк Поляк з Ipsos надали суттєві докази того, що політики повинні підтримувати та адаптувати свої повідомлення під час затяжних конфліктів, щоб забезпечити безпеку цивільних осіб. Дослідження дає цінні уроки не лише уряду України, а й іншим 39 країнам, які розробили аналогічні системи раннього попередження.
«Яка комбінація обміну повідомленнями та технологій, ймовірно, спрацює в умовах конфлікту, і як виміряти ефективність цих стратегій, є ключем до запобігання жертвам серед цивільного населення, особливо в умовах зростання геополітичної напруженості на пострадянському просторі», — сказав Поляк. президент відділу аналітики Ipsos, Північна Америка.
Як і багато інших країн світу, Україна розробила гібридну систему раннього попередження про повітряний простір, яка поєднує у собі додаток для смартфона зі звичайними повітряними сиренами, щоб закликати громадян ховатися під час військових операцій. З усім тим, поведінка великомасштабної популяції у відповідь на ці попередження досі не була добре вивчена.
Серед питань, що хвилюють дослідників: як громадяни реагують одразу після отримання попередження? Чи змінюється їхній час відгуку в міру того, як конфлікт зберігається? Як мають змінитися урядові комунікації, щоб продовжувати забезпечувати ефективний обмін повідомленнями, коли настає «втома від пильності»?
Автори вивчили відповіді на більш ніж 3000 попереджень цивільного населення через високочастотні запити геолокації, прив’язані до 17 мільйонів анонімних мобільних пристроїв, що становить 60% підключеного населення України.
Аналіз показав, що заходи громадської безпеки відіграють вирішальну роль у запобіганні заподіянню шкоди мирним жителям, але він також виявив зниження швидкості реагування з часом, що можна пояснити поступовою нормалізацією ризику в умовах воєнного часу. Дослідники дійшли висновку, що від 8 до 15% жертв можна було б уникнути шляхом підвищеного суспільного резонансу.
Ця «втома від пильності» є серйозною проблемою для громадської безпеки.
«Зниження реакції громадськості є причиною для занепокоєння, з потенційно великими втратами, пов’язаними з цим зрушенням, оскільки війна триває, і ми спостерігаємо перехід до більш широкого використання безпілотних повітряних нальотів», — сказав Райт, доцент кафедри державної політики університету Чикаго.
Автори кажуть, що для того, щоб звести до мінімуму шкоду, не перешкоджаючи економічній та соціальній діяльності, політики мають розробити цільові повідомлення, які підвищують обізнаність громадськості щодо потенційних ризиків. Навіть невелике збільшення швидкості реагування та терміновості може відіграти величезну роль у зниженні кількості людських жертв.
«Одна річ, яка мене вразила, — це те, як пильна втома зберігається в різних вимірах, навіть якщо ми враховуємо різні способи адаптації людей до ситуації воєнного часу», — сказав Ван Дейке, докторант з економіки в Університеті Массачусетсі.
«Водночас не здається, що втома неминуча. У дні, коли український уряд розсилав спеціальні оголошення про війну, люди реагували на оповіщення набагато сильніше, що підкреслює важливу роль, яку український уряд відіграв підтримувати бойовий дух і надію публіки під час цього трагічного вторгнення». Джерело
Comments