Під час пошуків затонулого військового корабля дослідники зробили несподіване відкриття: на дні моря між узбережжями Марокко та Іспанія вони натрапили на залишки добре озброєного піратського судна XVIII століття. Йдеться про корабель так званих берберійських корсарів — морських воїнів, які протягом століть тримали в страху значну частину Середземномор’я.
Знахідка стала однією з найцікавіших у підводній археології останніх років. За словами дослідників, це перший подібний корабель, виявлений у самому центрі регіону, де діяли корсари. Ці судна були не просто піратськими — вони діяли як приватири, часто за підтримки держав Північної Африки, і вели активну морську війну проти європейських торгових і військових кораблів.
Історично берберійські корсари домінували в Середземному морі з XVII до початку XIX століття, поки їхня діяльність не була припинена після Друга берберійська війна. На відміну від більш відомих піратів Карибського моря, вони діяли масштабніше — нападали не лише на окремі кораблі, а й на цілі узбережжя.
Сам корабель, ймовірно, загинув унаслідок шторму — принаймні це наразі вважається найімовірнішою причиною його затоплення. Цікаво, що відкриття було зроблене ще у 2005 році під час експедиції компанії, яка шукала зовсім інший об’єкт — британський військовий корабель HMS Sussex, що затонув у XVII столітті.
Для дослідження уламків вчені використали дистанційно керовані апарати. Вони виявили, що судно було добре озброєне: на борту знаходилися гармати, обертові гарматні установки, мушкети та інша зброя. Це свідчить про те, що екіпаж був готовий до бойових дій і нападів.
Серед знайдених предметів — кухонний посуд із Алжиру, що підтверджує походження корабля, а також скляні пляшки, кераміка та навіть підзорна труба європейського виробництва. Саме ці артефакти допомогли приблизно визначити час використання судна — не пізніше середини XVIII століття.
Дослідники припускають, що корабель міг маскуватися під торгове судно, щоб легше наближатися до потенційних жертв. Ймовірно, він прямував до узбережжя Іспанії з наміром атакувати поселення або кораблі, коли потрапив у шторм.
Особливо вражає ступінь збереження частини корпусу. Нижня частина судна залишилася майже недоторканою протягом століть, тоді як верхні конструкції були зруйновані морськими організмами, які знищують деревину.
Попри це, знахідка має величезне наукове значення. Вона дає змогу краще зрозуміти, як виглядали та функціонували кораблі берберійських корсарів і яку роль вони відігравали в історії морських конфліктів.
Цей затонулий корабель став своєрідним «посланням із минулого» — нагадуванням про часи, коли морські шляхи Середземномор’я були небезпечними, а піратство було не хаотичним явищем, а добре організованим і прибутковим ремеслом.