Яка ситуація зі зв’язком на сході в цілому?
Ситуація важка. Це пов’язано з багатьма факторами. По-перше, це відсутність електроживлення, наприклад, у Луганську його немає з початку серпня. По-друге, пошкодження обладнання, обриви оптоволоконних кабелів, що підключені до вузлових та базових станцій, тощо. Ситуація в зоні бойових дій практично не контрольована. Типова ситуація: розбомбили трансформаторну підстанцію в якомусь селищі, електроживлення пропало, базова станція попрацювала на акумуляторах кілька годин і виключилась, зв’язок пропав. По-третє, є досить багато сайтів з обладнанням (технічних площадок – ред.), які захоплені бойовиками і до яких ми просто фізично не можемо дістатись.
У процентному співвідношенні на якій території відсутній зв’язок?
Покриття немає у районі бойових дій – це приблизно 30% території сходу України.
А в Луганську та області?
Там ситуація набагато складніша. Справа в тім, що центр комутації, до якого сходиться трафік з усіх базових станцій регіону, знаходиться в Луганську. Місто вже більше місяця залишається без енергопостачання, знеструмлений і наш центр комутації, який відповідає за зв’язок усіх абонентів Луганської області. Саме з цієї причини відсутній зв’язок загалом у місті та частково в області. Є в нас там дизель-генератори. Декілька разів ми намагались завезти дизельне пальне. Та це пальне було, скажемо так, «конфісковане» місцевими банд-формуваннями. Річ у тім, що таке пальне підходить і для танків, і для військових машин. А з пальним забрали й транспорт.
Ушкоджене обладнання
Крім проблем з енергією, чи маєте ви якісь проблеми з обладнанням?
Багато обладнання знищено, ще більше пошкоджено в результаті артобстрілів. Усіх фактів ми навіть і не знаємо, тому що фізично не можемо потрапити на частину технічних майданчиків. Бачимо тільки, що базова станція «замовкла», а з якої причини – з’ясувати не маємо змоги… З тієї інформації, що нам відома, сума збитків оцінюється в мільйони гривень.
Результати стрілянини
На жаль, трапляються й факти банального мародерства та грабіжництва. Нещодавно ЛНР-івці демонтували цілий контролер, що був розташований на зайнятій території, та забрали його з собою. Навіщо він їм потрібний, я не розумію. На вимоги повернути обладнання було сказано: «Хочемо зробити власний зв’язок – не бажаємо, щоб нас Київ підслуховував».
А чи таке взагалі можливо?
Ні. Це як повідомлення про те, що на Донбасі запустять власну валюту. Сказати просто, зробити нереально. Адже сучасні телекомунікаційні мережі – це надскладні технологічні системи, що складаються з багатьох підсистем, що не працюють одна без одної. Можна провести аналогію із залізницею. Припустимо, демонтує хтось залізничний переїзд із семафором та перенесе його в інше місце. Чи зможе він організувати залізничне сполучення для пасажирів?.. Звісно, ні. Так само й, маючи лише один контролер, неможливо організувати мобільний зв’язок.
Ми намагаємося лагодити зв’язок там, де можемо. Де не працює комутація, як у Луганську, щоб забезпечити зв’язок, ми переключаємо контролери в комутаційні центри в інших містах, частково в Харків, частково в Запоріжжя. Ці роботи проводяться постійно, навіть у даний час, коли я вам це розказую, робляться переключення, щоб вже завтра покриття з’явилось в декількох населених пунктах.
Розкажіть про працівників «МТС Україна», які займаються налагодженням зв’язку.
Над завданням відновлення зв’язку працюють працівники східних відділень компанії та штаб-квартири. Безпосередньо на місці працюють близько 20 фахівців. У Києві над цими проблемами думає цілий департамент – 30-40 осіб. Адже маршрутизація трафіку – непроста справа. Навантаження на мережу – не постійна величина, воно залежить від абонентської активності, весь час змінюється. Перерозподіляти потоки трафіку треба так, щоб використовувати вільний ресурс, але не створювати загрози пікового навантаження, що може призвести до падіння мережі. Це складні технічні рішення, які потребують постійного коригування.
А що конкретно роблять фахівці на місцях?
Територіальні управління – це фактично відособлені відділення, які мають власний штат, власне обладнання, власний транспорт. Місцеві фахівці ремонтують або повністю замінюють виведене з ладу обладнання. Наприклад, якщо був перебитий фідер (кабель, який з’єднує базову станцію з антеною), або вийшли з ладу передавачі, або пошкоджені антени – їх замінюють. Буває таке, що вибухом від снарядів пошкоджується оптоволоконний кабель навіть глибоко в землі. Тоді проводимо земляні роботи, що потребує спеціальної ремонтної техніки, екскаваторів тощо. Під час бойових дій та навіть нестабільного затишшя проводити такі роботи ризиковано і небезпечно. Але нам діватись нікуди – на війні, як на війні… Часто ми не можемо потрапити до місця аварії. Наприклад, українська армія нас пропускає, а ЛНР ні. Тоді чекаємо, поки ситуація зміниться. Інколи вдається щось зробити і на окупованих територіях, але там ситуація з обслуговуванням обладнання набагато гірша.
В яку суму зараз оцінюються збитки «МТС Україна» від втрати обладнання?
Точні цифри нам невідомі, бо не маємо повної інформації про пошкодження. Наприклад, встановлення нового контролера замість викраденого ЛНР обійдеться нам у $500 тис. Станом на сьогодні загальні збитки оцінюються не менш ніж у 10 млн гривень. Це приблизно десять об’єктів, які необхідно відновити повністю, ще декілька десятків об’єктів потребують часткового відновлення. Але скільки ще об’єктів спливе по закінченні бойових дій, нікому невідомо. Ми знаємо, скільки об’єктів не працює. Але невідомо, чи вони просто знеструмлені, чи, як під Іловайськом та Савур-Могилою, розбомблені вщент, що навіть болтів з гайками не знайти.
Так було
Так стало
Щодо району бойових дій зрозуміло, але є випадки, коли зв’язок відсутній на звільнених територіях. Чому це так?
Є декілька причин. По-перше, це відсутність електроенергії. До цього часу на звільнених територіях нестабільна подача живлення. По-друге, між Дніпропетровськом та Донецьком було серйозно пошкоджено нашу магістральну транспортну мережу (мова йде про оптоволоконний кабель, закопаний у землю по всій Україні, через який передається трафік – ред.). Оптоволоконні кільця будуються з резервуванням для того, щоб у випадку аварії можна було б використати резервні канали. Але через пошкодження у нас вся мережа на сході працює без резервування.
Ось останній приклад. Нацгвардія копає уздовж дороги блокпост, окопує там танки і рве наш кабель, резервного немає, тож зв’язок пропадає щонайменше на 4-5 годин, необхідних нам для ремонту. На жаль, таких прикладів багато. Коли стріляє артилерія, і снаряд падає на землю, то на метровій глибині кабель просто руйнується.
А чому буває таке, що в одних і тих самих населених пунктах відсутній зв’язок МТС, але є зв’язок Київстару та Лайфу?
Є й зворотні приклади, коли присутній зв’язок МТС, але немає покриття інших операторів. Це пов’язано з тим, що сама структура побудови мереж операторів відрізняється. На сході у нас набагато більше абонентів, ніж у інших операторів, тож контролерів та комутаторів у нас так само більше. У декого з операторів взагалі комутаційних центрів у Донецьку немає. Також буває, що у когось обладнання в одному районі постраждало, а у когось ні.
Бувають такі ситуації, що абонент на сході виявляє себе в роумінгу іншої країни, чому таке відбувається?
Тут потрібно розуміти, як працює GSM-мережа. У сусідньої країни є покриття вздовж кордону, і в нас воно було, поки обладнання не розбомбили. GSM-соти здатні покривати відстань до 33 кілометрів. У звичайних обставинах телефон підключається до домашньої мережі, тому що її сигнал потужніший. Але якщо «домашня» базова станція виведена з ладу й мовчить або її сигнал надто слабкий, телефон починає автоматично шукати інші сигнали. Якщо він налаштований на роумінг, то може легко зловити соту оператора із сусідньої країни. Наприклад, у Луганську немає покриття, але в 10 км від кордону стоїть російська базова станція, тож телефон її «бачить» і може до неї підключитися.
Аналогічні ситуації трапляються у прикордонних територіях. Наприклад, у Закарпатті можна «зловити» європейського оператора. На півночі Чернігівської області (я туди на риболовлю періодично їжджу) інколи чіпляюсь до білоруського оператора. Щоб уникнути цього, треба змінити у телефоні режим вибору оператора з автоматичного на ручний.
Чи були спроби несанкціонованого втручання в роботу мережі «МТС Україна» ззовні?
Ми дуже ретельно відстежуємо ситуацію на предмет атак ззовні та застосовуємо всі можливі засоби захисту. Фактів зламу нашої мережі не було. Були факти несанкціонованої розсилки SMS-повідомлень в зоні АТО, так само, як зимою на Майдані. Але ці дії здійснювались не через втручання в роботу мережі – з урахуванням систем моніторингу та захисту, які ми використовуємо, це практично неможливо, – а з ефіру за допомогою зовнішнього обладнання. Таке обладнання, незаконно використовуючи частоти операторів, імітує роботу базової станції і може розсилати абонентам повідомлення. При цьому оператор цих дій не бачить, адже це відбувається за межами його мережі. У Китаї подібний комплекс можна придбати за $2 тис. До речі, є приклади легального використання аналогічного обладнання в Європі – в супермаркетах для розсилки покупцям рекламних SMS.
На вашу думку, коли зв’язок у східних областях запрацює в нормальному режимі?
Потрібно припинити бойові дії та відновити енергопостачання. За цих умов ми зможемо провести ревізію усіх наших базових станцій та здійснити роботи з відновлення мережі. За нашими підрахунками, роботи займуть щонайменше три місяці.
Як ви порадите зв’язуватися з рідними, коли зв’язку немає або він із сильними перебоями?
Людям, котрі перебувають в зоні АТО, краще мати два телефони з картками різних операторів або один телефон з двома різними картками – це підвищує шанси спіймати якусь мережу. Якщо мережі немає, потрібно спробувати піднятись на якусь висоту, щоб горизонт був чистий, і жодні предмети чи будівлі не заважали. У мене є товариш у Луганську, котрий знайшов покинутий склад, піднімається на дах будівлі в темноті, щоб його не видно було, і дзвонить мені, розповідає, які справи в місті. Якщо зв’язок нестабільний – то є, то немає, – можна писати SMS: коли в черговий раз зв’язок з’явиться, SMS буде відправлено. Бажано розуміти, приблизно в якому напрямку є працююча GSM-станція, і шукати висоту в цьому напрямку. Наприклад, у Луганську це північна частина міста. Тобто потрібно, щоб на північ був відкритий горизонт, тоді в радіусі 20-25 км можна буде здійснити виклик.
І наостанок хочу сказати наступне. Ми розуміємо, наскільки важливим для людей є зв’язок. Для нас зараз не існує ані розкладів роботи, ані вихідних, ані відпусток – ми працюємо 24 години на добу. Ми у терміновому порядку вживаємо екстрених заходів, вдаємось до будь-яких дій та рішень, несподіваних і навіть ризикованих, робимо усе можливе, аби послуги зв’язку були доступні людям.
Війна за зв’язок: що відбувається на сході України: 2 комментария