Вчені розповіли, як відучити кішку дерти меблі

Міжнародна команда ветеринарів та етологів вивчила фактори, що спонукають кішок дряпати предмети домашньої обстановки. Їхнє розуміння допоможе власникам вихованців скоригувати цю природну для котячих, але небажану для людей поведінку.

У свіжому дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Veterinary Science, автори використали дані своєї попередньої роботи, в якій розглядалося відучення кішок від небажаного дряпання за допомогою синтетичних феромонів. Наразі фахівці зосередили увагу на факторах середовища, соціального оточення та індивідуальних особливостях тварин, які можуть посилювати проблему.

В основу нової роботи лягла інформація про 1211 кішок та котів, зібрана за допомогою онлайн-опитування господарів. Анкета складалася з трьох розділів: перший стосувався відомостей про власників, другий — розпорядку дня, соціальних взаємодій, оточення, поведінки та темпераменту кішок. У третьому учасники повідомляли про частоту та інтенсивність випадків небажаного дряпання.

Вчені встановили, що деякі зовнішні фактори, певні види ігор та підвищена нічна активність сприяли проблемній поведінці тварин. Проте головну причину дослідники побачили у стресі. Нервовість, відчуття загрози чи невпевненості спонукають кішок активніше точити пазурі та мітити територію, пояснила в коментарі виданню Ars Technica Ясемін Салгірлі Демірбас (Yasemin Salgirli Demirbas), одна з авторів роботи та ветеринар з Університету.

Дослідження засвідчило, що основним джерелом такого стресу можуть бути діти. Присутні в будинку малюки часто рухаються рвучко та непередбачено, виробляють гучні звуки, що здатне налякати та нервувати тварин. Також діти часто не знають, як правильно спілкуватися з кішками. Грубе поводження може викликати у них стрес та відчуття загрози. Плюс під час ігор діти можуть вторгатися в затишні місця, де кішки почуваються у безпеці.

Стресогенність контактів з дітьми для кожної кішки індивідуальна та багато в чому залежить від її характеру та минулого досвіду. Добре соціалізовані тварини зазвичай краще переносять присутність дитини, зауважили дослідники. Фахівці також попередили, що зв’язок між котячою звичкою драти меблі та наявністю в будинку дітей ще недостатньо вивчений і потребує додаткових досліджень.

Негативно впливати на поведінку вусатих вихованців здатні нестача ігор або, навпаки, їх надлишок та неправильний характер. За словами дослідників, для кішок дуже важливі структуровані та регулярні ігри, що імітують успішне полювання.

Пропоновані авторами стратегії корекції проблемної поведінки спрямовані на усунення стресових факторів і створення для кішок більш гармонійних і комфортних умов. Вчені радять встановлювати кігтеточки поблизу предметів, які часто дряпають кішки, забезпечити тваринам безпечні укриття та місця для спостережень на піднесенні.

Крім того, різноманітні іграшки, правильні ігри, що не провокують перезбудження та фрустрацію, і додаткові засоби на кшталт синтетичних котячих феромонів теж допомагають відвернути від небажаних дій і зробити активність кішок менш руйнівною, уклали дослідники.