Автор: Володимир

Головний редактор Українського телекомунікаційного порталу. Пише про мобільні технології, телекомунікації та IT з 2010 року.

Аварія супутника Lunar Trailblazer, який мав стати одним із ключових наукових проєктів NASA у дослідженні Місяця, перетворила багатообіцяючу космічну місію на показовий приклад того, наскільки вразливими залишаються навіть сучасні космічні технології. Уже через кілька годин після запуску апарат вартістю 72 мільйони доларів фактично вийшов з ладу, змусивши інженерів агентства розпочати детальне розслідування причин провалу. Місія Lunar Trailblazer створювалася як важливий крок до майбутнього освоєння Місяця людиною. Основною метою супутника було складання детальної карти розподілу води на поверхні природного супутника Землі. Науковці вже давно знають, що вода на Місяці існує, однак досі залишаються відкритими питання щодо її кількості, форми та особливостей…

Read More

На західному березі Нілу поблизу Асуана археологи знову звернулися до одного з найважливіших поховальних регіонів Стародавнього Єгипту — Оуббет ель-Хава. Нові розкопки відкрили там поховальний комплекс, який залишався майже недоторканим протягом тисячоліть і дозволив ученим буквально простежити зміну єгипетських цивілізацій від епохи будівництва великих пірамід до пізніших історичних періодів. Оуббет ель-Хава давно відомий як некрополь високопоставлених чиновників і правителів південного Єгипту, зокрема саме тут розташована гробниця намісника Саренпута II. Однак нововиявлений поховальний комплекс виявився окремою археологічною структурою, що значно розширює уявлення дослідників про роль цього місця в релігійному та соціальному житті давніх єгиптян. Первісно гробниці були створені в період Стародавнього…

Read More

Стародавні ліси формували обличчя Європи задовго до появи сучасних міст і держав. Коли приблизно п’ять тисяч років тому неолітичні мешканці Британських островів зводили Стоунхендж, густі природні ліси вкривали близько 60% території сучасної Великої Британії. Сьогодні ж справжні давні ліси — тобто ті, що залишалися недоторканими щонайменше 400 років, — займають лише близько 2,5% лісових площ країни. Разом із ними зникають унікальні екосистеми, здатні накопичувати великі обсяги вуглецю та підтримувати виняткове біорізноманіття. Саме тому науковці та екологи дедалі частіше говорять не просто про висадку нових дерев, а про відновлення екологічних властивостей давніх лісів. Це значно складніше завдання, ніж звичайне заліснення, адже…

Read More

Вчені вперше отримали прямі докази існування електричних розрядів, схожих на блискавки, в атмосфері Марса. Незвичайний сигнал був виявлений під час аналізу багаторічних даних космічного апарата NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution), який вже понад десять років досліджує марсіанську атмосферу. Результати дослідження опубліковані у науковому журналі Science Advances і можуть суттєво змінити уявлення про погодні процеси на Червоній планеті. Під час обробки понад 108 тисяч вимірювань дослідники знайшли рідкісний електромагнітний сигнал — так звану вістер-хвилю (whistler wave). На Землі подібні низькочастотні радіохвилі виникають унаслідок ударів блискавок і поширюються вздовж магнітних ліній планети через іоносферу та магнітосферу. Такі сигнали добре відомі…

Read More

TOI-1080 b — нова кам’яниста екзопланета, відкрита біля зорі спектрального класу M4V на відстані 25,6 парсека від Сонця. Зорю було детально досліджено за допомогою спектроскопії в ближньому інфрачервоному та оптичному діапазонах, що дозволило уточнити її спектральний клас, температуру (3065±50 K) і металічність (близьку до сонячної). Високоточні спостереження не виявили близьких зоряних компаньйонів і показали низьку фотометричну активність, що є важливим для точності вимірювань. Транзитні спостереження за допомогою космічного телескопа TESS і наземних обсерваторій (зокрема TRAPPIST та ExTrA) дозволили зафіксувати проходження планети диском зорі та побудувати транзитну криву блиску. Для обробки даних застосовували сучасні методи фільтрації шумів, а також статистичну оцінку…

Read More

Отрута скорпіонів традиційно асоціюється з небезпекою та смертельною загрозою для людини. Проте нове дослідження науковців з Університету Квінсленду показало: навіть один із найнебезпечніших скорпіонів планети може допомогти медицині зробити серйозний крок уперед. Виявилося, що токсини цих членистоногих містять унікальні біохімічні механізми, які в майбутньому можуть стати основою для нових методів лікування та діагностики. Стаття опублікована в журналі Biochimie. Дослідницька група під керівництвом професора Браяна Фрая та аспіранта Сема Кемпбелла вивчала властивості отрути скорпіонів роду Androctonus, відомих як товстохвості скорпіони. Ці тварини мешкають переважно на Близькому Сході та в Північній Африці й вважаються одними з найнебезпечніших у світі. Їхня отрута містить потужні нейротоксини, здатні…

Read More
error: Вміст захищено!!!