Дослідники з Університету Манчестера досягли значного прогресу в надпровідності, успішно підтримуючи надійну надпровідність під сильними магнітними полями в новій одновимірній (1D) системі. Цей прорив пропонує багатообіцяючий шлях до досягнення надпровідності у квантовому режимі Холла, що є давнім викликом у фізиці конденсованого середовища. Надпровідність, здатність певних матеріалів проводити електрику з нульовим опором, містить великий потенціал для розвитку квантових технологій. Однак досягнення надпровідності у квантовому режимі Холла, що характеризується квантованою електричною провідністю, виявилося серйозним викликом. Деталі дослідження та початкові результати Дослідження, опубліковане в Nature, детально описує масштабну роботу манчестерської команди під керівництвом професора Андре Гейма, доктора Жюльєна Бар’єра та доктора На Сіна для досягнення надпровідності…
Автор: Володимир
Головний редактор Українського телекомунікаційного порталу. Пише про мобільні технології, телекомунікації та IT з 2010 року.
Було ідентифіковано важливий ген, який пояснює неодноразову появу здатності до планування протягом еволюції сумчастих. Люди кажуть «Коли свині летять», щоб описати неможливе. Але навіть якщо більшість ссавців є сухопутними, здатність до ковзання або польоту розвивалася знову і знову в ході еволюції ссавців у різних видів від кажанів до білок-летяг. Як це сталося? У дослідженні, нещодавно опублікованому в журналі Nature, група дослідників під керівництвом Прінстонського університету та медичного коледжу Бейлора пояснює геномну основу та основу розвитку патагіуму, тонкої шкірної мембрани, яка дозволяє деяким видам ссавців парити в повітрі. «Ми не зовсім розуміємо, як виникають нові риси та адаптації з молекулярної та генетичного погляду. Ми хотіли дослідити,…
Компанія HMD Global незабаром представить свої перші смартфони із власним брендом. І модель Vibe вже засвітилася у Мережі. Смартфон вочевидь буде недорогим. Він отримає IPS-екран діагоналлю 6,56 дюйма з кадровою частотою 90 Гц і роздільною здатністю HD+, що вже багато говорить про ціну. Також новинка матиме 13-мегапіксельну основну камеру. В основі лежатиме SoC Snapdragon 680, тобто підтримки 5G не буде. З решти повідомляється про 6 ГБ ОЗУ, 128 ГБ флеш-пам’яті та акумулятор ємністю 4000 мА·год з зарядкою потужністю всього 10 Вт. Ціна становитиме нібито всього $150.
NASA успішно отримало лазерне повідомлення з астероїда Психея (Psyche), розташованого на відстані 226 мільйонів кілометрів від Землі. Це стало частиною місії з вивчення цього унікального астероїда. Під час подорожі команда тестувала інноваційну систему оптичного зв’язку, яка замість радіохвиль використовує інфрачервоні лазери. Дані були передані зі швидкістю 25 Мбіт/с, що значно перевищує очікувану мінімальну швидкість у 1 Мбіт/с і виявилася в 10-100 разів швидшою за традиційні радіопередачі. За словами Міри Шрінівасан з Лабораторії реактивного руху NASA, це значний прогрес у використанні оптичного зв’язку для доповнення існуючих радіозв’язків у космосі. Під час попередніх тестів космічний корабель перебував ближче до Землі, але цього разу технологія показала свої переваги…
Нове дослідження показує, що іонні градієнти через клітинні мембрани створюють мережу для швидкого прийняття рішень клітиною, окремо від ДНК. Клітини постійно переміщуються в динамічному середовищі, стикаючись із постійно мінливими умовами та викликами. Але як клітини швидко адаптуються до цих коливань середовища? Нове дослідження онкологічного центру Моффіта, опубліковане в iScience, дає відповідь на це питання, піддаючи сумніву наше розуміння того, як функціонують клітини. Команда дослідників припускає, що клітини мають раніше невідому систему обробки інформації, яка дозволяє їм приймати швидкі рішення незалежно від їхніх генів. Десятиліттями вчені розглядали ДНК як єдине джерело клітинної інформації. Цей план ДНК вказує клітинам, як будувати білки та виконувати…
Бельгійський астрофотограф Єрун Ван Ньювенхов (Jeroen Van Nieuwenhove) три роки чекав і готувався, щоб зробити епічні знімки полярного сяйва над вулканом Фаградальсф’ядль, що вивергається в Ісландії. Ван Ньювенхов був зачарований ідеєю відобразити два природні явища в одному кадрі — після того, як йому вперше вдалося побачити полярне сяйво та виверження вулкана у 2021 році. Однак найскладнішим у знімку двох природних явищ в одному кадрі виявилася різна інтенсивність світла полярного сяйва та лави. Тому фотограф використав різну техніку, поки 15 квітня 2024 року не досяг успіху.