Коли неможливе стає реальністю: фізики побачили, як надплинність зникає У світі квантової фізики звичні для нас закони поводяться дивно. Там матерія може текти без тертя, частинки — існувати водночас у кількох станах, а тверде й рідке — поєднуватися в одному явищі. І саме до цієї категорії належить нове відкриття, яке спантеличило науковців: дослідники вперше спостерігали, як надплинна система… зупинилася. А це, здавалося б, неможливо. Що таке надплинність — і чому вона не повинна зникати Ще у 1938 році фізики з’ясували: якщо охолодити гелій майже до абсолютного нуля (близько 2 кельвінів), він переходить у дивний стан — надплинність. У цьому стані…
Автор: Володимир
Китайські вчені вперше перевірили імплантований нейроінтерфейс безпосередньо на орбіті Китай зробив крок, який може змінити підхід до вивчення мозку в космосі. Команда Північно-Західного політехнічного університету (NPU) у Сіані повідомила про першу у світі перевірку імплантованого бездротового нейроінтерфейсу (BCI) безпосередньо на орбіті. Йдеться про пристрій, який потенційно може зчитувати сигнали мозку та взаємодіяти з нервовою системою — технологію, що активно розвивається для медицини, реабілітації та високоточної нейростимуляції. Тепер її випробували в умовах космосу. Експеримент у невагомості Пристрій, створений під керівництвом дослідників Чана Хунлуна та Цзі Бовеня, відправили в космос у грудні на борту експериментальної платформи. В умовах мікрогравітації та інших екстремальних…
Чи можуть сонячні спалахи впливати на землетруси? Вчені з Японії запропонували нову гіпотезу Землетруси традиційно вважають суто «внутрішньою справою» Землі — результатом руху тектонічних плит і накопичення напруги в земній корі. Однак дослідники з Кіотського університету висунули незвичну ідею: процеси високо над нашими головами, в іоносфері, можуть у певних умовах впливати на те, що відбувається глибоко під ногами. Йдеться не про новий спосіб прогнозування землетрусів. Автори роботи не стверджують, що сонячні спалахи «викликають» поштовхи. Натомість вони описують фізичний механізм, який теоретично може стати додатковим чинником, якщо земна кора вже перебуває на межі розлому. Як усе може бути пов’язано Під час…
Гени, старші за всіх: як наука зазирнула у часи до появи першого спільного предка життя Усе живе на Землі — від бактерій до людей — має одного дуже давнього «прабатька». Його називають останнім універсальним спільним предком (LUCA — Last Universal Common Ancestor). Вважається, що він жив приблизно чотири мільярди років тому. Саме від нього походять усі сучасні організми. Але що було ще раніше? Як виглядало життя до цього спільного предка? Саме це питання дедалі більше цікавить учених. Дослідження показують, що LUCA вже мав доволі складну будову: його клітини мали мембрани, а генетична інформація зберігалася в ДНК. Тобто багато фундаментальних рис…
Microsoft виправила помилку в Windows 10, яка обходила батьківський контроль у браузерах Попри те, що основна підтримка Windows 10 завершилася ще минулого року, система досі отримує виправлення для помилок, які можуть створювати проблеми користувачам. Одна з таких — баг у механізмі батьківського контролю, що стосувався сторонніх браузерів. І лише тепер Microsoft нарешті його усунула. Проблема виникала тоді, коли на комп’ютері було увімкнено функцію Web Filtering — інструмент, який дозволяє батькам обмежувати доступ дітей до небажаного контенту. У Microsoft Edge ця система працювала коректно: фільтрація сайтів діяла без збоїв. Але з іншими браузерами — наприклад, Chrome чи Vivaldi — ситуація була…
Геологи нещодавно зобразили дивну магнітну аномалію, приховану під Австралією — і, на диво, її форма нагадує обриси самого континенту. Ця аномалія простягається з півночі до півдня, маючи своєрідну «точку Квінсленду» на півночі, розширюється посередині і закінчується двома виступами на сході та заході — все це відтворює характерну форму Австралії. Розташована вона у Північній території, а картування проводилося за допомогою аеромагнітного дослідження, організованого урядом. Літаки, обладнані магнітометрами, пролітали над територією з інтервалом близько 400 метрів, збираючи дані про магнітні властивості порід під поверхнею. Як пояснює Клайв Фосс, геолог з австралійського агентства CSIRO, «магнітні дані дозволяють заглянути під землю і зрозуміти геологічну…