Автор: Володимир

Головний редактор Українського телекомунікаційного порталу. Пише про мобільні технології, телекомунікації та IT з 2010 року.

Науковці зазначають, що епігенетичні «годинники», побудовані на ентропії метиляції, передбачають хронологічний вік з точністю, порівнянною з поширеними методами, які базуються на рівні метиляції окремих цитозинів. Дослідники Джонатан Чан, Людмила Руббі та Маттео Пеллегріні з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі розробили новий метод вимірювання змін у ДНК, який допомагає передбачити біологічний вік людини. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі Aging, представляє нову метрику — ентропія метиляції, яка відображає, наскільки хаотично розподіляються хімічні мітки (метильні групи) по геному з часом. На відміну від традиційних епігенетичних годинників, які оцінюють вік на основі середнього рівня метиляції ДНК, новий метод зосереджується на ступені безладу у шаблонах метиляції.…

Read More

Вчені використовували хром та дві прямокутні призми, щоб відтворити ефект чорних та білих дірок на світло. Оптичний пристрій успішно поглинає або відштовхує випромінювання залежно від його поляризації. Вчені використовували хром та дві прямокутні призми, щоб відтворити ефект чорних та білих дірок на світло. Оптичний пристрій успішно поглинає або відштовхує випромінювання залежно від його поляризації. Команда фізиків розробила новий оптичний пристрій, що діє подібно до чорних і білих дірок. Воно ґрунтується на ідеальному когерентному поглинанні світлових хвиль. Залежно від поляризації пристрій може майже повністю поглинати, або відбивати світло. Вчені описали його в журналі Advanced Photonics. Пристрій складається з двох призм по 90 градусів із…

Read More

Міжнародна команда астрофізиків під керівництвом професора Бі Йі з Юньнаньської обсерваторії (Китайська академія наук) виявила, що мікроспалахи на Сонці формуються не так, як їхні великі аналоги. Дослідження спростовує традиційну модель, за якою всі спалахи виникають через розрив «магнітних канатів». Натомість мікро-спалахи, як з’ясувалося, запускаються переєднанням магнітних полів під малим кутом – процесом, який може бути ключем до розгадки однієї з головних таємниць Сонця: аномального нагріву корони. Для вивчення мікро-спалахів вчені об’єднали дані інструменту EUI зонда Solar Orbiter та спостережень обсерваторій Solar Dynamics Observatory (SDO) та Atmospheric Imaging Assembly (AIA). Вперше їм вдалося зафіксувати мініатюрні викиди плазми діаметром близько 100 км,…

Read More

Під час початкового сканування зразка команда зосередила свої зусилля на некристалічних частинах хондр, де раніше був знайдений водень. Але випадково проаналізувавши матеріал поза межами однієї з цих хондр, що складається з матриці надзвичайно дрібного (субмікрометрового) матеріалу, команда виявила, що сама матриця неймовірно багата сірководнем. Насправді їхній аналіз показав, що кількість водню в матриці була в п’ять разів більша, ніж у некристалічних ділянках. Навпаки, в інших частинах метеорита, які мали тріщини та ознаки очевидного земного забруднення (наприклад, іржу), водню було дуже мало або зовсім не було. Це робить малоймовірним те, що сполуки сірководню, виявлені командою, походять із земного джерела. Оскільки протоземля…

Read More

Хірурги Національної університетської лікарні Тайваню здійснили медичний прорив, вперше у світі пересадивши донорське серце, яке продовжувало битися на всіх етапах операції від вилучення до імплантації. Технологія, розроблена під керівництвом хірурга Чи Най-Синя, усуває ішемічний період, коли серце традиційно відключається від кровопостачання, запобігаючи пошкодженню тканин через нестачу кисню. Такий підхід знижує ризик дисфункції органу та відторгнення. На відміну від стандартної процедури, коли донорське серце зберігається у спеціальних умовах і тимчасово втрачає кровопостачання, нова методика використовує унікальну систему підтримки органів. Вона безперервно забезпечує серце оксигенованої кров’ю, зберігаючи його активність під час транспортування та операції. Першу операцію провели 49-річній пацієнтці з кардіоміопатією. За…

Read More

Науковці з Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) розробили новий тип слухового імпланта мозкового стовбура (ABI), який може дати надію пацієнтам, яким не допомагають кохлеарні імпланти. На відміну від традиційних жорстких імплантів, новий пристрій виготовлено з м’яких, гнучких матеріалів, які краще повторюють форму мозкового стовбура. Це знижує ризик побічних ефектів і покращує сприйняття звуків. У дослідах на макаках тварини змогли розрізняти електричні сигнали майже так само добре, як звуки, що надходять природним шляхом. Нова надія для пацієнтів, яким не підходять кохлеарні імпланти Кохлеарні імпланти допомогли багатьом людям повернути слух, однак вони неефективні для тих, у кого сильно пошкоджений слуховий нерв. Для…

Read More
error: Вміст захищено!!!