Вживлення різних електронних пристроїв у тіло допомагає позбутися від хвороб, підвищити працездатність і навіть полегшити побут. Правда, всі побічні ефекти від такого злиття людини і машини поки невідомі. У тому, навіщо людину перетворюють на робота, розбиралися експерти «Ділової столиці».
Нещодавно дослідницька група міжнародної організації Science for the Masses провела унікальний експеримент: в очне яблуко добровольця влили особливу рідину – хлорин е6 (СЕ6), аналог хлорофілу, який виділяють із водоростей і використовують для лікування деяких форм раку. Виявилося, що хлорин має й інший ефект: протягом години у випробуваного спостерігався ефект нічного бачення. Він чітко розрізняв предмети на відстані до 50 м при дуже слабкому освітленні. Якщо подальші експерименти пройдуть успішно, технологію почнуть застосовувати у військових цілях.
Так виглядають очі після чудо-крапель
Це лише один приклад нового напряму розвитку людини – біохакінгу (поліпшення біологічних об’єктів небіологічними методами). За словами відомого американського футуролога Рея Курцвейла, в майбутньому в кожного буде вбудована частина машини.
Активно просуває зараз цю ідею міжнародна організація Humanity+. Її мета – створення постлюдини, якій не страшні хвороби і старіння. Заснована прихильниками біохакінгу Трансгуманістична партія висунула свого претендента – Золтана Іствана – на посаду американського президента на виборах в 2016 р. Істван говорить про необхідність знайти радикальну заміну суспільству, яке пропагує культуру смерті і витрачає мільярди на медицину, щоб на кілька років продовжити своє існування. До речі, в 2012 р. перша Трансгуманістична партія Італії зуміла провести в парламент свого кандидата.
Біохакінг уже допомагає особливо просунутим полегшувати побут. Наприклад, британець Річ Чи імплантував у вуха мініатюрні магніти, щоб використовувати невидимі навушники, які, до речі, також дозволяють почути розмову в іншому кінці кімнати. Ця технологія нагадує механізм пересилання звуку через вібрації кісток черепа, який застосовує Google Glass. Систему Річа Чи можна використовувати і з GPS на смартфоні для орієнтування на вулицях міста.
Біохакер з Німеччини Тім Кеннон імплантував собі під шкіру датчик, що відстежує біометричні показники. А двоє співробітників «Лабораторії Касперського» на конференції Security Analyst Summit у Канкуні, щоб продемонструвати останні досягнення техніки, погодилися вживити собі NFC-чіпи. Вони дозволяють відкривати двері простим дотиком, розблокувати смартфон або ноутбук без пароля (чіп служить ідентифікатором).
Мітка на руці майже непомітна
Міксросхему також можна використовувати як сховище особливо цінної особистої інформації, що дозволить в майбутньому з його допомогою проводити і фінансові транзакції. Банки завантажать у чіп інформацію, необхідну для доступу до рахунку операцій із кредитними картками. Щоб розплатитися, досить буде піднести руку до терміналу.
Американський інженер Сет Уейл імплантував собі в долоню мікрочіп з функцією NFC. Він автоматично посилає сигнали на смартфони під управлінням ОS Android, які знаходяться поруч, пропонуючи їм встановити з’єднання. Якщо власник телефона погоджується, за допомогою чіпа встановлюється віддалений коннект з комп’ютером, з якого можна отримати повний доступ до смартфона, його функцій і збережених на ньому даних. Уейл каже, що імплантував чіп ще під час служби у ВМС США і навіть професійне військове обладнання не змогло виявити передавач у його долоні.
Фахівці попереджають, що подібного роду імплантати можуть становити серйозну загрозу для великого бізнесу, в якому застосування NFC одержує все більше поширення. У недалекому майбутньому корпоративні мережі можна буде зламати, просто підійшовши до офісу компанії. У зону ризику потрапляє і цивільна авіація: встановлені в аеропортах системи безпеки не помічають такі мікрочипи. Теоретично зловмисники зможуть отримувати контроль над повітряним судном без необхідності виламувати двері в кабіну пілотів.
Тим не менш, Рей Курцвейл вважає, що генетично модифіковані бактерії, ДНК-чіпи в найближчому майбутньому стануть такими же звичними, як окуляри або контактні лінзи. Що в першу чергу знайде своє застосування в медицині. Наприклад, контролювати роботу внутрішніх органів можна буде за допомогою мікроскопічної камери-капсули, яку ковтає пацієнт. Інтеграція нервових закінчень з машинами дасть можливість паралізованим керувати електронними протезами.
Окремий напрямок – генетична модифікація клітин, над якою вчені активно працюють у рамках проекту JuicyPrint. Мова йде про створення світлочутливих бактерій. Ці мікроорганізми виробляють целюлозу, і з деякими виправленнями в генетичному коді їх можна змусити реагувати на присутність світла. Бактерії застосовуються як вихідний біоматеріал для 3D-принтера: якщо піддати їх вибірковій дії світла, целюлоза прийме будь-яку форму. Технологію мають намір використовувати для відновлення органів, створення нових артерій і кровоносних судин. Оскільки нові органи та імплантати створені з біологічних матеріалів, вони плавно «увіллються» в людське тіло, не викликаючи алергії і відторгнення.
Команда вчених із Гарварду створила клей з штучної ДНК, за допомогою якого можна створювати тканини в людському організмі. Принцип роботи клею запозичений у клітин, що формують певні функціональні блоки організму. Таку технологію будуть використовувати при лікуванні травм і для відновлення органів людини.
Біохакінг не обов’язково означає роботу скальпелем. Сьогодні швидко зростає рух «ноотропів», які опираються на ідеї прийняття допінгу для мозку, щоб краще зосередитися, швидше думати і працювати більш ефективно. Один з центрів ноотропних експериментів розташований у Кремнієвій долині. Захисники ноотропів здебільшого кажуть, що ці речовини абсолютно нешкідливі і просто прискорюють хімічні процеси в мозку, роблячи його більш продуктивним. Противники попереджають, що довгостроковий ефект від нейростимулюючих ліків абсолютно непередбачуваний, порівнюючи з ініціативи біохакерів з військовим проектом MKULTRA (масове застосування ЛСД), який призвів до досить драматичних наслідків.