Косатки могли набути фізичних особливостей, необхідних для полювання на велику здобич, понад 2 мільйони років тому. До такого висновку дійшли дослідники, які вивчили викопні рештки з дна Північного моря. Знахідки свідчать, що великі представники роду Orcinus існували ще 2,6–2,1 мільйона років тому — задовго до появи сучасних популяцій косаток зі спеціалізованими способами полювання.
Результати дослідження опубліковано в журналі PeerJ.
Що розповіли викопні рештки
Команда під керівництвом Гідде Баккера з Музею природознавства Роттердама в Нідерландах дослідила п’ять викопних зразків, які комерційні рибальські траулери підняли з морського дна. Серед них були два часткові черепи, фрагмент нижньої щелепи та два комплекти зрощених шийних хребців.
Усі рештки належали до роду Orcinus, до якого входять і сучасні косатки. Попри назву, косатки є найбільшими представниками родини дельфінових.
Науковці порівняли розміри кісток із відповідними структурами сучасних косаток та інших дельфінів. За допомогою тривимірних моделей вони також оцінили довжину тіла давніх тварин. Найбільші особини, за розрахунками, сягали приблизно 7,2–7,7 метра. Це можна порівняти з розмірами найбільших сучасних самців косаток.
Вік знахідок визначили за мікроскопічними рештками морських організмів — динофлагелятів. Їх виявили в осадових породах, що збереглися на фрагменті черепа. Аналіз указав на гелазький ярус — найдавніший етап плейстоцену, який охоплює період приблизно 2,6–2,1 мільйона років тому.
Щелепи та шия давніх мисливців
Особливу увагу дослідники приділили будові нижньої щелепи. У ній виявили великі й глибокі зубні комірки, відстань між якими була значною. Глибина окремих сягала 9,2 сантиметра. Це свідчить, що тварини мали довгі й міцні корені зубів, здатні витримувати навантаження під час захоплення та розривання великої здобичі.
Шийні хребці також мали особливості, які забезпечували більшу рухливість голови. На думку авторів роботи, це ще одна анатомічна ознака, пов’язана з полюванням на великих тварин.
Раніше в Італії знаходили рештки вимерлого виду Orcinus citoniensis. Ці косатки були значно меншими — приблизно 3,5 метра завдовжки — і, ймовірно, переважно харчувалися рибою.
Чи були це сучасні косатки?
Попри значні розміри та пристосування до полювання на велику здобич, дослідники поки не можуть визначити, чи належали північноморські рештки безпосереднім предкам сучасних косаток, чи окремому вимерлому виду.
Автори не виключають, що це була рання форма Orcinus orca, але також припускають існування невідомого раніше великого представника цього роду.
У будь-якому разі знахідки відсувають появу великих косаток із пристосуваннями для полювання на значну здобич щонайменше на 2 мільйони років у минуле. Отже, такі анатомічні особливості сформувалися задовго до появи сучасних екологічних груп косаток, які відрізняються спеціалізацією на різних типах здобичі.
