Світ наближається до вичерпання вуглецевого бюджету: на 1,5°C залишилося менше чотирьох років

Розвиток сонячної та вітрової енергетики, а також поширення електромобілів уже впливають на глобальні викиди парникових газів. Проте цього поки недостатньо, щоб скоротити загальний обсяг вуглекислого газу, який потрапляє в атмосферу. За оцінкою міжнародного дослідницького проєкту Global Carbon Project, у 2026 році світові викиди CO₂ можуть зрости, а вуглецевого бюджету для обмеження глобального потепління до 1,5°C залишилося менш ніж на чотири роки за нинішніх темпів забруднення.

Дослідники прогнозують, що викиди від спалювання викопного палива у 2026 році скоротяться на 0,4% — до 38,2 млрд тонн CO₂. Однак через збільшення викидів, пов’язаних із вирубуванням лісів та іншими змінами землекористування, загальний показник може зрости до 43,3 млрд тонн проти 42,8 млрд тонн у 2025 році.

Чому скорочуються викиди від викопного палива

Основне зниження очікується у нафтовому секторі: викиди CO₂ від використання нафти можуть зменшитися на 1,9%. Серед причин — енергетичні потрясіння, пов’язані з конфліктом навколо Ірану, зростання цін і перебої з постачанням.

Викиди від природного газу можуть скоротитися на 0,3%, тоді як від вугілля — навпаки, зрости на 0,6%. Для міжнародної авіації та морських перевезень прогнозують зниження приблизно на 1%.

Керівник дослідження, професор П’єр Фрідлінгштайн з Університету Ексетера, застерігає: скорочення викидів, частково спричинене геополітичними потрясіннями, не можна вважати сталою кліматичною перемогою. Для довгострокового результату необхідне прискорене впровадження чистих енергетичних технологій.

Сонячна та вітрова енергетика вже змінюють ситуацію

За оцінками Global Carbon Project, сонячна й вітрова енергетика разом із електромобілями забезпечують або компенсують близько двох третин приросту світового попиту на енергію.

Лише сонячні та вітрові електростанції у 2026 році можуть запобігти викидам приблизно 4,6 млрд тонн CO₂. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив 4,1 млрд тонн, а у 2010-му — лише 280 млн тонн.

Особливу роль у цьому процесі відіграє Китай. На країну припадає близько 32% світових викидів від викопного палива, але водночас вона забезпечує половину глобального скорочення викидів завдяки відновлюваній енергетиці та електромобілям. У 2026 році китайські викиди прогнозують на 0,9% нижчими, хоча використання вугілля може дещо зрости.

Скорочення також очікується у США — на 1,3%, Європейському Союзі — на 1,5%, та Японії — на 1%. Натомість в Індії викиди можуть збільшитися на 4,4%, що перевищує середній річний темп зростання за останнє десятиліття.

Вирубування лісів нівелює частину прогресу

Однією з головних проблем залишається зміна землекористування. У 2026 році пов’язані з нею викиди можуть сягнути 5,1 млрд тонн CO₂. На ситуацію впливають вирубування лісів, деградація екосистем і торф’яні пожежі в Південно-Східній Азії. Сухіші умови, пов’язані з Ель-Ніньйо, підвищують ризик загорянь, причому більшість торф’яних пожеж виникає через діяльність людини.

Ліси, ґрунти та океани поглинають значну частину вуглекислого газу, допомагаючи стримувати його накопичення в атмосфері. Однак природні поглиначі вуглецю не можуть повністю компенсувати антропогенні викиди.

Вуглецевого бюджету залишилося менш ніж на чотири роки

За оцінкою дослідників, для збереження шансу обмежити потепління рівнем 1,5°C людство має викинути не більше приблизно 150 млрд тонн CO₂ понад уже накопичений обсяг. За нинішніх темпів це менш ніж чотири роки викидів. Концентрація CO₂ в атмосфері у 2026 році, за прогнозом, досягне 427,7 частини на мільйон — приблизно на 54% вище доіндустріального рівня.

Водночас є й позитивні тенденції. У 59 країнах викиди у 2025 році були нижчими, ніж у 2019-му, попри зростання економік. Загальний темп збільшення світових викидів також сповільнився: за останнє десятиліття він становив у середньому 0,3% на рік проти 1,7% у попередньому.

Дослідники вважають, що прискорене розгортання сонячної та вітрової енергетики, розвиток систем зберігання енергії та поширення електромобілів можуть допомогти досягти стійкого піку глобальних викидів уже в найближчі кілька років. Але для цього потрібні системні зміни, а не тимчасове скорочення споживання через економічні чи політичні потрясіння.