Космічний телескоп Euclid Європейського космічного агентства (ESA) оприлюднив перший великий масив наукових даних, який уже містить зображення приблизно 900 мільйонів галактик і 60 мільйонів квазарів. Ці спостереження мають допомогти вченим краще зрозуміти темну матерію, темну енергію та перевірити, чи правильно ми описуємо гравітацію на масштабах усього Всесвіту.
ESA запустило Euclid 1 липня 2023 року. Мета шестирічної місії — створити найбільшу й найдетальнішу карту космосу. Телескоп має широке поле зору: одне його зображення охоплює більш ніж у 100 разів більшу ділянку неба, ніж знімки Hubble або James Webb. Щодня апарат передає близько 20 нових зображень, а за весь час роботи має дослідити третину небесної сфери.
Перший великий набір даних охоплює ділянку неба, площа якої майже в 10 000 разів перевищує видимий розмір повного Місяця. Він містить близько 2,5 трильйона пікселів і займає 1,7 мільйона гігабайтів. Серед зафіксованих об’єктів є галактики, що існували, коли Всесвіту було лише близько 700 мільйонів років — приблизно 5% від його нинішнього віку.
Одне з головних завдань Euclid — дослідження двох найбільших загадок сучасної космології. Звичайна речовина, з якої складаються зорі, планети й галактики, становить лише близько 5% Всесвіту. Приблизно 27% припадає на темну матерію, гравітація якої допомагає формувати галактики та утримувати великі космічні структури. Ще близько 68% становить темна енергія, яку пов’язують із прискореним розширенням Всесвіту.
Телескоп допомагає вивчати ці явища двома основними способами. Він визначає розташування мільярдів галактик, щоб простежити розвиток космічних структур, а також вимірює незначні викривлення їхніх зображень під дією гравітації. Це явище називається гравітаційним лінзуванням і дає змогу виявляти розподіл невидимої матерії.
Дослідники також планують використати дані Euclid, щоб перевірити, чи відповідають закони гравітації нашим уявленням на найбільших масштабах. Перші результати таких перевірок очікуються в червні 2027 року.
Публікація першого набору даних стала важливим етапом місії: астрономи вже підготували близько 20 наукових статей із первинним аналізом спостережень, а ще десятки робіт перебувають у підготовці. Однак наймасштабніший етап наукових досліджень ще попереду — вчені мають об’єднати нові спостереження в детальні космологічні моделі.