SpaceX уклала угоду на суму понад 69 млн доларів із німецьким виробником обладнання SINGULUS TECHNOLOGIES. Компанія постачатиме технології та виробничі лінії для виготовлення високоефективних сонячних елементів із гетероперехідною структурою (HJT). Вони мають забезпечити електроенергією супутники майбутньої мережі Starmind.
Першу готову виробничу лінію планують поставити в першій половині 2027 року. Це лише початок ширшого стратегічного партнерства: SINGULUS розраховує згодом постачати SpaceX додаткове обладнання, оскільки компанія розширює виробництво супутників на підприємстві в Бастропі, штат Техас.
Про контракт SINGULUS повідомила 10 листопада. За словами німецької компанії, співпраця охоплюватиме не лише розробку високопродуктивних сонячних елементів, а й обладнання для їхнього масового виробництва.
Згодом Ілон Маск уточнив масштаб замовлення у дописі на X: SpaceX придбала в Німеччині обладнання для виробництва HJT-сонячних елементів із заявленою потужністю 100 ГВт на рік. Він пов’язав цю угоду з проєктом Starmind, описавши його амбіцію як створення «розумного Сонця». Водночас ані SpaceX, ані SINGULUS поки не розкрили продуктивність першої виробничої лінії.
Як працюватиме виробництво сонячних елементів
Технологія HJT поєднує кристалічну кремнієву пластину з тонкими шарами аморфного кремнію. Вони зменшують втрати електричного заряду на поверхні пластини, завдяки чому сонячний елемент може ефективніше перетворювати світло на електроенергію.
Виробництво таких компонентів передбачає кілька технологічних етапів: очищення кремнієвих пластин, нанесення тонких плівок і термічну обробку. SINGULUS розробляє обладнання для цих процесів, зокрема системи хімічної обробки та вакуумного нанесення покриттів. Серед використовуваних технологій — фізичне осадження з парової фази (PVD) і плазмохімічне осадження з парової фази (PECVD).
Обладнання компанії призначене для високопродуктивного виробництва сонячних елементів. Окрім HJT, воно підтримує й інші технології кремнієвих фотоелементів, зокрема TOPCon та конструкції з контактами на зворотному боці (IBC).
Таким чином, SpaceX отримає доступ до досвіду німецького виробника та зможе організувати випуск сонячних елементів на власному підприємстві в Техасі. Проте конкретні показники ефективності майбутніх елементів і продуктивність першої лінії поки не оголошені.
Сонячна енергія для орбітальних обчислень
Проєкт Starmind передбачає створення супутників із потужними обчислювальними системами, які використовуватимуть сонячну енергію безпосередньо на орбіті.
В оприлюднених SpaceX характеристиках супутника AI1 зазначено, що після розгортання його висота становитиме 30 метрів, а розмах конструкції — 75 метрів. Обчислювальне обладнання зможе споживати до 250 кВт у піковому режимі та в середньому близько 175 кВт.
Супутники планують розміщувати на сонячно-синхронних орбітах. Передавання даних на Землю відбуватиметься за допомогою лазерних каналів зв’язку, пов’язаних із мережею Starlink.
Амбіції компанії значно масштабніші за створення окремих апаратів. У документах, поданих у межах фінансової звітності за 2026 рік, SpaceX описала довгострокову мету — розгорнути на орбіті обчислювальну інфраструктуру із сумарною потужністю до 100 ГВт. Для цього, за оцінками компанії, знадобляться тисячі запусків щороку. Водночас SpaceX зазначає, що комерційно життєздатний бізнес можна побудувати й за значно скромніших темпів розгортання.
Партнерство з фінансовою підтримкою SpaceX
Співпраця SINGULUS і SpaceX розпочалася ще в березні 2026 року. Тоді американська компанія надала німецькому виробнику значне фінансування. Додаткову підтримку SINGULUS отримала в жовтні у формі забезпеченої субординованої позики.
Першу виробничу лінію очікують у першій половині 2027 року. Вона має стати основою для подальшого розширення випуску сонячних елементів у Техасі.
Якщо плани SpaceX вдасться реалізувати, компанія отримає власний канал постачання ключових енергетичних компонентів для орбітальної інфраструктури. Це особливо важливо для Starmind, адже обчислювальні супутники потребуватимуть значної кількості електроенергії, а їхнє масштабування залежатиме не лише від запусків, а й від можливостей масового виробництва сонячних систем.