Зазвичай гострий біль змушує мозок зосередитися на джерелі небезпеки. Але у людей із хронічним болем у попереку дослідники виявили іншу реакцію: коли рух посилював біль, активність зростала в мережі мозку, пов’язаній із самоусвідомленням, автобіографічними спогадами та внутрішніми роздумами.
Дослідження провели за участю 114 дорослих із хронічним болем у попереку. Результати опублікували 5 жовтня 2026 року в журналі British Journal of Anaesthesia. Вони можуть допомогти пояснити, чому тривалий біль обробляється мозком інакше, ніж короткочасні больові відчуття.
Як проводили експеримент
Науковці використовували функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ), яка дає змогу непрямо оцінювати активність мозку за змінами кровотоку. Спочатку учасникам зробили сканування мозку у вихідному стані. Потім дослідник піднімав ногу кожного учасника до моменту, коли біль у спині посилювався, утримував її в такому положенні протягом 10 секунд і опускав. Після цього мозок сканували повторно.
У середньому учасники оцінювали інтенсивність болю після такого руху на 23% вище. Дослідники порівняли знімки до та після провокування болю, щоб визначити, які мозкові мережі змінювали активність.
Яку саме мережу виявили
Очікувано, після руху зросла активність ділянок мозку, залучених до обробки больових сигналів і контролю рухів. Проте водночас активувалася мережа пасивного режиму роботи мозку — default mode network (DMN). Ця мережа бере участь у внутрішньо спрямованих розумових процесах: людина може згадувати власне минуле, думати про себе або мимоволі занурюватися у власні думки.
Результат здивував дослідників, адже за попередніми дослідженнями гострий біль, наприклад від контакту з гарячою поверхнею, зазвичай знижує активність частини цієї мережі.
Щоб перевірити відмінність, учасникам також завдавали болісного теплового подразнення литок. У цьому випадку активність частини мережі пасивного режиму, навпаки, зменшувалася. Отже, реакція на загострення хронічного болю в спині відрізнялася від реакції на короткочасний біль, викликаний теплом.
Сильніший біль — тісніший зв’язок між мережами
Дослідники також виявили, що в учасників із сильнішим хронічним болем спостерігався виразніший функціональний зв’язок між мережею пасивного режиму та ділянками мозку, які обробляють відчуття з боку спини.
Це може означати, що тривалий біль тісніше вплітається у внутрішнє сприйняття людиною самої себе та свого тіла. Проте йдеться про зв’язок між показниками мозкової активності, а не про доказ того, що людина свідомо зосереджується на болю або сама його посилює.
Чого дослідження не довело
Експеримент показав, як змінюється активність мозку після руху, що загострює біль. Але він не дозволяє визначити, чи сприяють ці зміни розвитку хронічного болю, чи виникають унаслідок тривалих больових відчуттів.
Є й інше обмеження: зміни активності могли частково відображати біль, який зберігався після руху, або тривогу через його загострення. Саме тому дослідники не можуть стверджувати, що виявлена мережа є причиною хронічного болю.
У майбутньому ці результати можуть допомогти вдосконалити методи лікування, які враховують не лише фізичні відчуття, а й те, як людина переживає біль. Науковці вже вивчають, чи можуть практики усвідомленості та когнітивно-поведінкова терапія впливати на роботу цієї мережі.
Поки що головний висновок обережніший: загострення хронічного болю в попереку супроводжується специфічними змінами мозкової активності, які відрізняються від реакції на гострий біль. Це нова підказка щодо механізмів хронічного болю, але не готове пояснення його причин і не доказ ефективності нового лікування.
Наукове джерело: Gianola та співавтори, Brain mechanisms supporting movement-evoked chronic low back pain: An observational brain imaging study, British Journal of Anaesthesia, 2026.