Навіть в озерах, які науковці досліджують десятиліттями, прихований цілий світ невідомих мікроорганізмів. Дослідники проаналізували генетичний матеріал із 362 озер і водосховищ на всіх континентах та відновили майже 20 тисяч мітохондріальних геномів. Менш ніж 5% із них вдалося зіставити з уже відомими родами організмів.
Роботу провела міжнародна команда за участю науковців Цюрихського університету. Загалом дослідники використали близько 3400 наборів генетичних даних із 28 країн. Після перевірки вони отримали 19 925 геномів, що представляють приблизно 3660 видів водоростей та амеб. Близько 750 видів не вдалося віднести до жодної відомої групи.
Для аналізу команда використовувала зразки води: їх фільтрували, а потім одночасно зчитували ДНК усіх організмів, що потрапили на фільтр. Спеціальні алгоритми знаходили мітохондріальну ДНК і допомагали відновлювати геноми навіть тоді, коли генетичного матеріалу певного організму було небагато.
Це відкриття може мати практичне значення. Деякі токсичні водорості під мікроскопом майже не відрізняються від нешкідливих родичів, але за сприятливих умов здатні спричиняти небезпечне цвітіння води. У 2022 році масове поширення золотистої водорості Prymnesium parvum у річці Одер призвело до загибелі приблизно 360 тонн риби.
Генетичний каталог потенційно допоможе точніше розрізняти такі організми та краще стежити за станом водойм. Однак можливість завчасно виявляти токсичне цвітіння поки залишається перспективою, а не доведеним результатом.
Дослідження також показало, наскільки сильно життя в озерах залежить від сезону. У німецькому озері Штехлін навесні поверхневі та глибинні води мали близько 45% спільних видів, а влітку — лише 5%. Результати опубліковано в журналі Nature Communications.
Автори наголошують: каталог ще неповний, особливо для тропічних водойм і озер Південної півкулі. Проте він уже демонструє, наскільки мало людство знає про мікроскопічне життя, від якого залежить здоров’я прісноводних екосистем.