Тіло знайшли ще у 1859 році, але ким була ця людина, залишалося загадкою понад півтора століття. Тепер учені використали ДНК живих нащадків і нарешті встановили особу одного з моряків приреченої експедиції Джона Франкліна.
Дослідники з Університету Ватерлоо ідентифікували одразу чотирьох учасників експедиції 1845 року. Серед них — Гаррі Пеглар, капітан фор-топа на кораблі HMS Terror, чия особа залишалася предметом суперечок протягом 166 років.
Експедиція Франкліна вирушила на пошуки Північно-Західного проходу, але два кораблі — Erebus і Terror — застрягли в арктичних льодах майже на два роки. У квітні 1848-го 105 членів екіпажу залишили судна та спробували дістатися до безпечного місця суходолом.
Не вижив ніхто.
Останки загиблих протягом десятиліть знаходили на острові Кінг-Вільям та сусідньому півострові. Цього разу дослідники вилучили ДНК із кісток і порівняли її з генетичними зразками живих нащадків.
Так вдалося встановити особи Пеглара, а також Вільяма Оррена, Девіда Янга та Джона Брідженса. Причому Пеглар виявився особливо важливою знахідкою.
Поруч із його останками у XIX столітті знайшли особисті документи, відомі як «Документи Пеглара». Серед них були моряцьке посвідчення, вірші та записи, які можуть містити описи подій останніх років експедиції. Проблема полягала в тому, що одяг загиблого не відповідав званню Пеглара, тому його особу довго ставили під сумнів.
Тепер генетичний аналіз поставив крапку в цій історії. Це вже не перший подібний прорив. У 2021 році ДНК допомогла ідентифікувати інженера Erebus Джона Грегорі, а у 2024-му — капітана корабля Джеймса Фіцджеймса.
Кожна нова ідентифікація дозволяє вченим поступово відновлювати останні дні експедиції, яка понад 180 років залишається однією з найзагадковіших трагедій в історії освоєння Арктики.
Історія Франкліна виявилася настільки довговічною, що ДНК нащадків, які живуть сьогодні, продовжує розповідати про людей, зниклих у льодах майже два століття тому. Результати дослідження опубліковано в журналі Journal of Archaeological Science.