Самотність може впливати на поведінку значно глибше, ніж здається. Нове дослідження показало: у самців мишей тривала ізоляція змінює конкретний мозковий ланцюг, після чого тварини починають пити більше алкоголю.
Дослідники з Northwestern University та Salk Institute спостерігали за мишами, яких приблизно на два тижні поселили окремо. Самці поступово збільшували споживання алкоголю, тоді як самки, навпаки, пили менше. Найбільше алкоголю також споживали тварини з нижчим соціальним статусом.
Вчені виявили зміни у зв’язку між базолатеральною мигдалиною та медіальною префронтальною корою — ділянками мозку, пов’язаними зі стресом, емоціями, винагородою та прийняттям рішень. У самців після ізоляції цей ланцюг ставав більш збудливим.
Найцікавіше почалося далі. Коли дослідники штучно активували цей шлях, миші починали пити більше алкоголю. А його приглушення, навпаки, зменшувало кількість алкогольних епізодів у ізольованих тварин.
При цьому реакція мозку на алкоголь посилювалася, а на природну винагороду — солодку воду — слабшала. Вчені припускають, що саме така перебудова може змушувати мозок сильніше «чіплятися» за алкоголь.
Втім, є важливе застереження: дослідження проводили лише на мишах, причому групи були невеликими. Самотність як суб’єктивне відчуття у тварин також не вимірювали.
Наступний крок — перевірити, чи відбувається щось подібне у людей. Для цього дослідники пропонують спостерігати за мозком людей у динаміці та порівнювати зміни його зв’язків із тягою до алкоголю.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Neuroscience. Його головний висновок звучить тривожно: соціальне середовище може бути не просто фоном — воно здатне фізично змінювати роботу мозкових систем, пов’язаних із винагородою та алкоголем.