Сімейне дерево людства можуть переписати: вчені пропонують об’єднати давніх предків у рід Homo.
Історія еволюції людини може виявитися значно складнішою, ніж її зазвичай показують у підручниках. Нове дослідження з Університету Монаша пропонує переглянути систему класифікації наших давніх родичів і включити до роду Homo не лише відомих представників цього роду, а й австралопітеків та парантропів. Дослідження, опубліковане в American Journal of Biological Anthropology, закликає до серйозного перегляду таксономії людини.
На думку дослідників, сучасні викопні знахідки дедалі сильніше розмивають межі між цими групами. Те, що ще кілька десятиліть тому здавалося чіткою ознакою окремої еволюційної гілки, тепер не завжди витримує перевірку новими даними.
Людська еволюція була зовсім не прямою
Зазвичай походження людини уявляють як своєрідну драбину: давні мавпоподібні предки поступово змінювалися, з’явилися Australopithecus, потім ранні представники Homo, а зрештою — Homo sapiens.
Але викопні рештки розповідають іншу історію. Протягом останніх 4–5 мільйонів років існувало багато різних видів, які могли співіснувати, конкурувати, розходитися еволюційними шляхами й, можливо, навіть контактувати між собою. Чим більше таких скам’янілостей знаходять, тим складніше провести чітку межу між окремими групами.
Ознаки, які колись здавалися унікальними
Традиційно рід Homo пов’язували з великим мозком, використанням складних знарядь та певними особливостями будови тіла й поведінки. Однак ці критерії виявилися не такими однозначними.
Наприклад, деякі ранні представники Homo мали відносно невеликий мозок. Водночас нові знахідки вказують, що австралопітеки та парантропи могли демонструвати складніші форми поведінки, ніж передбачалося раніше. Тобто одна ознака вже не дозволяє легко сказати: «це Homo, а це — точно ні».
Що пропонують змінити
Палеонтолог Ян Тоул із Monash Biomedicine Discovery Institute вважає, що настав час зробити класифікацію більшою мірою відповідною до реальних еволюційних зв’язків. Його пропозиція полягає в тому, щоб об’єднати в межах Homo всі людські види та близьких викопних родичів, які жили протягом останніх 4–5 мільйонів років.
Ідея може здатися радикальною, але її прихильники вважають, що вона здатна спростити систему й зробити її стабільнішою. Замість того щоб щоразу створювати нові категорії після появи чергової скам’янілості, вчені отримали б ширший рід, усередині якого можна було б описувати різноманіття наших предків.
Чому це важливо
Сучасна біологічна класифікація дедалі більше орієнтується не просто на зовнішню схожість, а на спільне походження. У такому підході група має включати спільного предка та всіх його нащадків.
Саме тут із традиційною класифікацією людської еволюції виникають проблеми. Деякі групи, які ми звикли розглядати як окремі гілки, можуть виявитися набагато тісніше пов’язаними, ніж припускали старі схеми. При цьому зміна назв не означає, що самі викопні види зникнуть із науки. Йдеться насамперед про те, як їх розміщувати на еволюційному дереві.
Наше минуле дедалі більше нагадує мережу
Якщо пропозицію підтримають інші фахівці, звичні схеми еволюції людини можуть суттєво змінитися. Головний висновок дослідників простий: людська еволюція не була послідовним рухом від одного «предка» до наступного. Це була складна історія з багатьма видами, які розвивалися паралельно.
Тому нові скам’янілості не просто додають кілька невідомих раніше деталей. Вони змушують переглядати сам спосіб, у який ми описуємо людське походження. І цілком можливо, що в майбутньому наше еволюційне «сімейне дерево» більше нагадуватиме густу мережу споріднених гілок, ніж просту лінію, що веде до сучасної людини.