Масштабні лісові пожежі, які охопили Іспанію та Францію влітку 2026 року, стали одними з найруйнівніших за останні десятиліття. Вогонь знищив десятки тисяч гектарів територій, змусив евакуювати сотні тисяч людей і в окремих випадках створив власні погодні явища — гігантські вогняні хмари, здатні впливати на атмосферу.
Головними причинами катастрофи стали поєднання кількох факторів: надзвичайно активний ріст рослинності після вологого зимового періоду, тривала спека, посуха та сильні вітри. Разом вони перетворили великі території на легкозаймистий шар палива.
Пожежа в Іспанії стала найбільшою в історії країни
Найсерйозніша ситуація склалася в іспанській провінції Авіла. Пожежа, яка почалася поблизу міста Бургогондо, охопила близько 50 тисяч гектарів — площу, що стала найбільшою за всю історію спостережень у країні.
Супутники NASA вперше зафіксували ознаки займання 22–23 липня. Уже через кілька днів вогонь об’єднався з іншими осередками в сусідніх регіонах, і загальна площа вигорілих земель досягла приблизно 77 тисяч гектарів — це майже територія, співставна з розмірами Нью-Йорка.
Супутникові знімки Landsat 9 показали масштаб руйнувань навколо Бургогондо. На них добре видно різницю між здоровою рослинністю та землями, які перетворилися на обвуглений ландшафт.
Вогонь знищив будинки, ресторани, кемпінги, марини та інші об’єкти інфраструктури біля місцевих водойм. Для багатьох мешканців регіону боротьба з пожежею стала наймасштабнішою надзвичайною ситуацією за багато років.
Французька пожежа створила рідкісну «вогняну хмару»
Схожа трагедія розгорнулася на південному заході Франції, у департаменті Жиронда неподалік Бордо. Там одна з найбільших пожеж десятиліття знищила понад 42 тисячі гектарів лісів і змусила владу проводити масштабні евакуації.
До кінця липня загальна площа вигорілих територій у Франції перевищила 90 тисяч гектарів. За даними Європейської інформаційної системи лісових пожеж, це був один із найгірших показників для країни за останні десятиліття.
Однак особливу увагу вчених привернуло не лише поширення полум’я, а й незвичайне атмосферне явище. 25 липня пожежа була настільки потужною, що над нею сформувалася пірокумулятивна грозова хмара — pyrocumulonimbus.
Такі хмари виникають, коли надзвичайна кількість тепла від пожежі змушує повітря швидко підніматися вгору. У результаті формується потужна конвекційна система, яка може створювати власні вітри, блискавки та навіть поширювати вогонь на нові території.
За словами фахівців, це був перший зафіксований випадок утворення такої пожежної грозової хмари у Франції.
Чому пожежі стали такими небезпечними
На думку дослідників із проєкту The State of Wildfires, передумови для катастрофи сформувалися ще за кілька місяців до появи перших осередків вогню.
Незвично волога зима спричинила активний ріст трави, чагарників і лісового підліску. Але потім прийшли хвилі спеки та тривала нестача опадів. Висока рослинність швидко висохла й перетворилася на величезний запас легкозаймистого матеріалу.
Останнім фактором стали сильні вітри. Подекуди їхня швидкість сягала 65 км/год, що дозволяло полум’ю блискавично переходити на нові ділянки.
Тисячі людей боролися з вогнем
Для ліквідації пожеж Іспанія та Франція залучили тисячі пожежників, військових і рятувальників. Авіація скидала воду та спеціальні вогнезахисні суміші, а наземні команди створювали протипожежні бар’єри за допомогою техніки й ручного обладнання.
До кінця липня ситуація частково стабілізувалася, і деякі евакуаційні обмеження почали скасовувати. Проте фахівці попереджали, що небезпека залишається високою через збереження сухої та спекотної погоди.
Супутники допомагають відстежувати нові загрози
Сучасні супутникові системи стали важливим інструментом у боротьбі з масштабними пожежами. NASA використовує платформи на кшталт FIRMS та Worldview, які дозволяють майже в реальному часі відстежувати активні осередки займання по всій планеті. Дані з космосу допомагають не лише реагувати на конкретні пожежі, а й вивчати довгострокові зміни клімату та тенденції поширення вогню.
Події в Іспанії та Франції показали, що сучасні мегапожежі вже не просто знищують ліси — вони можуть створювати власну динаміку атмосфери. Із кожним роком вчені все частіше попереджають: поєднання спеки, посухи та зміни клімату робить подібні явища дедалі більш імовірними.