Міжнародна команда дослідників представила результати роботи, які можуть суттєво змінити уявлення про темпи глобального потепління. Згідно з новим дослідженням, середня температура Землі могла перевищити критичний поріг у 1,5 °C відносно доіндустріального рівня ще у 2019–2020 роках, тобто значно раніше, ніж вважається нині.
Втім, далеко не всі кліматологи погоджуються з такими висновками. Частина експертів закликає поставитися до них обережно, наголошуючи, що для перегляду загальноприйнятих оцінок потрібні додаткові докази.
Чому позначка у 1,5 °C така важлива
Після ухвалення Паризької кліматичної угоди саме межа у 1,5 °C стала одним із головних орієнтирів світової кліматичної політики. Науковці попереджають, що тривале перевищення цього рівня значно підвищує ризики екстремальної спеки, посух, повеней, втрати біорізноманіття та інших небезпечних наслідків зміни клімату.
Саме тому країни світу намагаються скоротити викиди парникових газів настільки швидко, щоб уникнути довготривалого перевищення цієї межі.
Відповіді шукали у морських губках
Автори дослідження з Інституту океанів Університету Західної Австралії звернулися до незвичного джерела інформації — склероспонгій, особливого виду морських губок, які мешкають у підводних печерах Карибського моря.
Ці організми ростуть надзвичайно повільно — лише на частки міліметра за рік. Завдяки цьому їхній вапняковий скелет поступово накопичує хімічні сліди навколишнього середовища, фактично перетворюючись на природний архів кліматичних змін. Подібний принцип використовують і під час дослідження річних кілець дерев або льодових кернів.
Вчені проаналізували співвідношення стронцію та кальцію в шести губках, що дозволило реконструювати температуру океанічної води майже за три століття — починаючи приблизно з 1700 року.
Потепління могло початися значно раніше
Отримані результати свідчать, що процес глобального потепління міг розпочатися приблизно на 80 років раніше, ніж це закладено в сучасних оцінках.
Нині Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) використовує як доіндустріальний базовий період 1850–1900 роки, оскільки саме тоді почали з’являтися регулярні інструментальні вимірювання температури океану.
Однак автори нового дослідження припускають, що ще до цього часу температура вже почала поступово зростати. Якщо це справді так, сучасне глобальне потепління може бути істотно більшим, ніж показують чинні оцінки.
За розрахунками дослідників, середня температура планети могла досягти приблизно 1,7 °C понад доіндустріальний рівень уже у 2020 році. Один такий вчений, спілкуючись з LiveScience, сказав, що «вимагає довіри стверджувати, що інструментальні записи, засновані на палеогубках з одного регіону світу, є неправильними. Чесно кажучи, для мене це не має жодного сенсу».
Не всі науковці погоджуються
Попри гучні висновки, нова робота вже викликала активні дискусії у науковому середовищі.
Критики зазначають, що висновки базуються лише на даних із одного регіону світу — Карибського басейну. На їхню думку, цього недостатньо, щоб переглядати глобальні температурні оцінки, які спираються на величезний масив спостережень із різних куточків планети.
Деякі експерти наголошують, що природні кліматичні архіви є надзвичайно цінними, однак вони повинні підтверджуватися іншими незалежними джерелами даних. Саме тому більшість кліматологів закликає не поспішати з висновками до появи нових досліджень.
Що це означає для майбутнього
Навіть якщо нові результати потребують додаткової перевірки, вони вкотре підкреслюють одну важливу думку: часу для скорочення глобальних викидів парникових газів стає дедалі менше.
Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, людству, можливо, доведеться переглянути часові рамки кліматичних прогнозів і ще швидше впроваджувати заходи зі зменшення впливу на довкілля.
Поки ж наукова спільнота продовжує аналізувати нові дані, намагаючись точніше визначити, наскільки швидко насправді нагрівається наша планета і скільки часу ще залишається для стримування найнебезпечніших наслідків зміни клімату.