Питання про те, коли саме з’явилася людська мова, давно хвилює і науковців, і всіх, хто цікавиться історією нашого виду. Нове дослідження пропонує досить чітку відповідь: здатність до мовлення могла сформуватися щонайменше 135 тисяч років тому, а приблизно 100 тисяч років тому мова вже стала повноцінним інструментом спілкування між людьми.
Над роботою працювала міжнародна команда дослідників під керівництвом Шігеру Міягава з Massachusetts Institute of Technology разом із колегами з American Museum of Natural History. На відміну від попередніх спроб розібратися в походженні мови, які спиралися на археологічні знахідки чи аналіз самих мов, цього разу вчені звернулися до генетики. Дослідження опубліковане в журналі
Frontiers in Psychology.
Дослідники проаналізували результати п’ятнадцяти генетичних досліджень, що охоплюють майже два десятиліття. Йдеться про аналіз Y-хромосоми, який відстежує батьківську лінію, дослідження мітохондріальної ДНК для вивчення материнського походження, а також повногеномні роботи. Усі ці дані дозволили визначити момент, коли людство почало розділятися на окремі популяції.
Згідно з отриманими результатами, приблизно 135 тисяч років тому Homo sapiens ще існував як єдина популяція. Після цього почалося розселення людей по різних частинах світу. І оскільки всі ці групи зберегли здатність до мовлення, логічно припустити, що основи мови вже існували ще до цього розділення.
Важливим висновком дослідження стало й те, що мова, ймовірно, не одразу виникла як інструмент спілкування. Спершу вона могла бути внутрішньою когнітивною системою — способом формування та структурування думок. І лише згодом ця здатність перетворилася на соціальний інструмент, який дозволив людям обмінюватися складною інформацією.
Близько 100 тисяч років тому в археологічних знахідках починають з’являтися ознаки символічного мислення: люди залишають осмислені позначки на предметах, використовують пігменти, створюють прикраси. Усе це вказує на те, що мова вже активно використовувалася для передачі значень — а отже, стала частиною соціального життя.
На думку дослідників, людська мова є унікальною серед усіх відомих систем комунікації. Її особливість — у поєднанні слів і граматики, що створює практично безмежні можливості для вираження думок. Жодна інша жива істота не має настільки складної та гнучкої системи спілкування.
Саме мова, як вважають деякі науковці, могла стати поштовхом до появи сучасної людської поведінки. Вона дала змогу людям передавати знання між поколіннями, навчатися один в одного і розвивати нові ідеї. Це, у свою чергу, сприяло появі складніших соціальних структур, культури та технологій.
Водночас у науковому середовищі немає повної згоди. Частина дослідників вважає, що мова розвивалася поступово разом із іншими аспектами людської діяльності — наприклад, використанням інструментів або соціальною взаємодією. Інші ж припускають, що саме культурні зміни могли підштовхнути розвиток мовлення, а не навпаки.
Попри ці дискусії, нове дослідження робить важливий крок до розуміння походження мови. Поєднання генетичних даних із археологічними свідченнями дозволяє точніше окреслити часові рамки її виникнення. І хоча остаточних відповідей поки немає, стає дедалі очевидніше: мова була одним із ключових чинників, що сформували людство таким, яким ми його знаємо сьогодні.