Річки ніколи не стоять на місці: вони піднімаються після дощу, падають у посуху та змінюють русло під впливом танення снігу, дамб і спеки. Нове дослідження, проведене за даними супутника SWOT, показує, що коливання рівня річок у світі можуть бути меншими, ніж вважали вчені раніше.
Місія SWOT, спільний проєкт NASA та французького CNES, дозволяє відстежувати не лише океани, а й майже всі річки та озера світу з високою точністю. На відміну від старих методів, коли об’єм річки оцінювали за різними системами або комп’ютерними моделями, SWOT вимірює ширину, висоту поверхні та нахил води одночасно за допомогою радарного інтерферометра KaRIn.
Протягом року дослідники провели майже 1,6 мільйона спостережень понад 127 тисяч сегментів річок. Найбільші коливання спостерігалися в Амазонці — понад 172 км³ води (приблизно 45 трильйонів галонів), що могло б покрити весь штат Каліфорнія шаром води близько 30 см. Ніл, хоча й найдовша річка світу, показав значно менші зміни — лише 8,5 км³ води. На це вплинули дамби, посуха та специфіка роботи нового інструменту.
Крім сезонних змін, дані SWOT допомагають картографувати русла та береги річок, що на землі зробити важко. Така інформація важлива для прогнозування повеней, управління водними ресурсами та вивчення ерозії й навігації. Наприклад, в Амазонці, Міссісіпі, Оріноко, Янцзи, Ганг, Меконг та Єнісеї рівень води змінювався більш ніж на 9,7 метра.
Вчені відзначають, що річки поводяться по-різному на різних континентах через клімат, дамби, розмір заплав та місцеву географію. Тепер завдяки супутниковим даним можна точніше зрозуміти, як вода рухається в глобальній водній системі, і отримати надійні дані для регіонів із малою мережею наземних спостережень.
Як зазначають дослідники, це лише початок великої програми спостережень. Кращі вимірювання допоможуть не лише в гідрології, а й у вивченні глобального водного циклу, зміни клімату та управлінні водними ресурсами на планеті.