Астрономи з Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень (ICRAR) разом із колегами з інших країн оголосили про відкриття, яке може змінити уявлення науковців про деякі загадкові сигнали з космосу. Йдеться про абсолютно новий тип космічного об’єкта, поведінка якого не вписується в жодну з відомих моделей.
Об’єкт, який порушує всі шаблони
Незвичайне джерело, що отримало назву ASKAP J1832-0911, регулярно випромінює радіохвилі та рентгенівське випромінювання. Спалахи тривають приблизно дві хвилини й повторюються кожні 44 хвилини. Така чітка періодичність дозволила віднести об’єкт до надзвичайно рідкісного класу так званих довгоперіодичних транзієнтів (Long-Period Transients, LPT).
Головна сенсація полягає в тому, що це перший відомий LPT, у якого зафіксували рентгенівське випромінювання. Раніше подібні об’єкти спостерігали лише в радіодіапазоні, а тому їхня природа залишалася майже повною загадкою.
Випадковість, яка допомогла відкриттю
Об’єкт виявили за допомогою радіотелескопа Australian Square Kilometre Array Pathfinder (ASKAP), розташованого в Австралії та керованого організацією CSIRO. Майже одночасно за тією ж ділянкою неба спостерігала орбітальна рентгенівська обсерваторія Chandra — і саме це дозволило зафіксувати рентгенівські спалахи.
Як зазначає керівник дослідження, доктор Цитен (Енді) Ван з Університету Кертіна, таке співпадіння було надзвичайно рідкісним: радіотелескопи охоплюють велику частину неба, тоді як Chandra «дивиться» на дуже обмежену область. Фактично, вченим пощастило опинитися «в потрібний час у потрібному місці».
Що таке довгоперіодичні транзієнти
Довгоперіодичні транзієнти — це новий клас космічних джерел, відкритий лише у 2022 році. Їхня особливість — дуже рідкісні, але регулярні імпульси радіовипромінювання з інтервалами від десятків хвилин до кількох годин. Станом на сьогодні астрономам відомо лише близько десяти таких об’єктів.
Чому ці сигнали з’являються, чому вони такі стабільні за часом і що саме їх породжує — на ці питання досі немає чітких відповідей. Виявлення рентгенівського випромінювання стало важливою підказкою, яка може звузити коло можливих пояснень.
Старі теорії під сумнівом
За словами дослідників, ASKAP J1832-0911 не схожий на жоден відомий об’єкт. Серед можливих варіантів — магнетар (надщільне ядро загиблої зорі з надпотужним магнітним полем) або подвійна зоряна система, де один з об’єктів є сильно намагніченим білим карликом.
Втім, жодна з цих теорій повністю не пояснює одночасну наявність радіо- та рентгенівських імпульсів з такою дивною періодичністю. Це змушує науковців припускати, що вони мають справу або з новим типом небесних тіл, або з фізичними процесами, які ще не описані сучасною наукою.
Ключ до нових відкриттів
На думку професорки Нанди Реа з Інституту космічних наук в Іспанії, виявлення хоча б одного такого об’єкта означає, що у Всесвіті їх може бути значно більше. Поєднання радіо- та рентгенівських спостережень відкриває нові можливості для пошуку й дослідження цих загадкових джерел.
Оскільки рентгенівське випромінювання є значно енергійнішим за радіохвилі, будь-яка майбутня теорія повинна пояснювати обидва типи сигналів одночасно. Це робить ASKAP J1832-0911 своєрідним «ключем» до розгадки природи довгоперіодичних транзієнтів.
Наразі вчені сходяться на одному: це відкриття — лише початок. І цілком можливо, що найближчими роками астрономи зіткнуться з новими, не менш дивовижними сигналами, які змусять переглянути наше розуміння еволюції зір і екстремальної фізики у Всесвіті.