З віком імунна система людини поступово втрачає свою ефективність. Вакцини працюють слабше, організму стає важче боротися з онкологічними захворюваннями, а нові віруси розпізнаються повільніше. Одна з ключових причин цього процесу — тимус, невеликий орган за грудниною, який із роками зменшується і майже припиняє виробляти нові Т-клітини, критично важливі для імунного захисту.
Нове дослідження, проведене командою під керівництвом доктора Фен Чжана з Массачусетського технологічного інституту (MIT), пропонує несподіваний обхідний шлях. Вчені знайшли спосіб тимчасово «перекласти» частину функцій старіючого тимуса на печінку — використовуючи mRNA-технологію, добре знайому за вакцинами проти COVID-19.
Чому імунітет слабшає з віком
Процес, відомий як інволюція тимуса, означає поступову втрату його активної тканини. Внаслідок цього в кров надходить дедалі менше «свіжих» Т-клітин, здатних розпізнавати нові загрози. Саме тому в літньому віці люди частіше хворіють, гірше реагують на щеплення і мають нижчу ефективність протипухлинного імунітету.
На відміну від тимуса, печінка зберігає високу активність упродовж усього життя. Вона постійно виробляє білки і безпосередньо контактує з імунними клітинами через кровотік. Саме цю особливість і вирішили використати дослідники.
mRNA як тимчасовий «перемикач» імунітету
Суть підходу полягає у введенні mRNA — коротких генетичних інструкцій, які змушують клітини виробляти певні білки. Ці інструкції доставлялися до клітин печінки за допомогою ліпідних наночастинок. Після цього печінка починала тимчасово виділяти так звані трофічні фактори — сигнальні білки, які підтримують розвиток і дозрівання Т-клітин.
Важливо, що mRNA швидко руйнується в організмі. Це означає, що ефект не є постійним, а отже — більш контрольованим і безпечним, особливо для літніх людей, у яких надмірна активація імунітету може бути ризикованою.
Більше Т-клітин — сильніша відповідь
Експерименти на старих мишах показали, що комбінація кількох сигнальних білків працює значно краще, ніж будь-який окремо. Протягом чотирьох тижнів лікування кількість Т-клітин у крові зростала, а їх різноманіття — збільшувалося. Це означає, що імунна система отримувала ширший «набір інструментів» для боротьби з інфекціями та пухлинами.
Цей ефект проявився і на практиці. Миші, які отримали mRNA-терапію перед вакцинацією, виробляли приблизно вдвічі більше цитотоксичних Т-клітин — саме тих, що знищують інфіковані або ракові клітини. У поєднанні з імунотерапією раку результати були ще вражаючішими: у частини тварин пухлини повністю зникали.
А що з безпекою?
Одна з головних загроз будь-якого імунного втручання — ризик аутоімунних реакцій, коли організм починає атакувати власні тканини. У рамках дослідження таких ефектів не виявили навіть у схильних до аутоімунних захворювань тварин. Крім того, після припинення введення mRNA ефект поступово зникав, що знижує ризик довгострокових ускладнень.
Не панацея, але важливий крок
Попри обнадійливі результати, вчені підкреслюють: старіння імунної системи — це складний процес. Ослаблення антитілоутворення, хронічне запалення та інші вікові зміни ця методика не усуває повністю. Вона лише компенсує одну з ключових втрат — нестачу нових Т-клітин.
Перехід від мишей до людей потребуватиме масштабних клінічних досліджень: потрібно визначити дози, частоту введення, тривалість ефекту та довгострокову безпеку. Втім, у майбутньому така терапія може стати доповненням до вакцинації або онкологічного лікування в періоди підвищеного ризику.
Новий погляд на боротьбу зі старінням
За словами доктора Чжана, йдеться про «синтетичний підхід» — спробу інженерно відтворити сигнали, які організм із віком перестає виробляти сам. Це відкриває ширші перспективи для медицини старіння, де mRNA може використовуватися не лише для профілактики інфекцій, а й для тимчасової підтримки ослаблених систем організму.
Дослідження опубліковане в науковому журналі Nature і вже викликало значний інтерес у спільноті імунологів. Чи стане ця технологія реальним інструментом продовження активного життя людини — покаже час і подальші випробування.