У надрах центральної Австралії геологи знайшли дещо більше, ніж просто незвичайні породи. Нове дослідження показало: глибоко під землею ховається перспективне родовище ніобію — стратегічно важливого металу, без якого складно уявити сучасну промисловість і «зелені» технології. І що ще цікавіше, його поява напряму пов’язана з розпадом давнього суперконтиненту.
Метал із глибин давньої Землі
Ніобій використовують для створення надміцних і водночас легких сталей. Саме такі сплави потрібні в авіації, трубопроводах, електромобілях, а також у перспективних акумуляторах і надпровідниках. Тому будь-яке нове джерело цього металу одразу привертає увагу науковців і промисловців.
Команда дослідників під керівництвом Університету Кертіна виявила, що ніобій у центральній Австралії зосереджений у рідкісних магматичних породах — карбонатитах. Вони сформувалися понад 800 мільйонів років тому, коли Земля переживала масштабні тектонічні зміни.
Коли розколювався суперконтинент Родинія
За словами провідного автора дослідження, доктора Максиміліана Дрелльнера, ці породи з’явилися в період, коли суперконтинент Родинія почав розпадатися. Тоді земна кора розтягувалася, утворювалися глибокі розломи, які залишалися активними сотні мільйонів років.
Саме цими «коридорами» з глибин мантії підіймалися магми, багаті на метали. Вони проникали у верхні шари кори й там застигали, формуючи незвичайні за складом карбонатити з високою концентрацією ніобію.
«Ці породи не схожі ні на що з того, що раніше знаходили в цьому регіоні, — пояснює Дрелльнер. — Вони містять значні запаси ніобію, який сьогодні вважається стратегічним металом для промисловості та енергетики майбутнього».
Як вдалося зазирнути в минуле на 800 мільйонів років
Щоб визначити вік і походження родовища, вчені застосували одразу кілька методів ізотопного датування та детально проаналізували зразки з бурових кернів. Результати показали, що магматичні тіла сформувалися приблизно між 830 і 820 мільйонами років тому — задовго до повного розпаду Родинії.
Професор Кріс Кіркланд, співавтор дослідження, наголошує: карбонатити відомі тим, що часто містять критично важливі метали, але через складну геологічну «біографію» їх дуже важко точно датувати.
«Завдяки сучасним методам геохронології та високоточній візуалізації нам вдалося відтворити понад пів мільярда років історії цих порід, — зазначає він. — Це дозволило відокремити момент їхнього формування від усіх змін, які відбувалися з ними пізніше».
Чому це відкриття важливе
Дослідження не лише проливає світло на геологічне минуле Австралії, а й допомагає зрозуміти, за яких умов у земній корі утворюються родовища стратегічних металів. Такі знання можуть стати ключем до пошуку нових джерел ніобію та рідкісноземельних елементів в інших регіонах світу.
Фактично вчені показали, що відповіді на виклики майбутніх технологій можуть ховатися у подіях, які відбувалися на планеті сотні мільйонів років тому — ще за часів, коли континенти були зовсім іншими, ніж ми знаємо їх сьогодні.