Дуже рідкісний вид раку стрімко поширюється серед молодших поколінь, і вчені досі не знають, чому так відбувається. Недавні дослідження у США показали, що представники поколінь X та міленіали у три–чотири рази частіше, ніж старші покоління, хворіють на рак апендикса — невеликого органа розміром із палець, що відходить від травного тракту й зазвичай не привертає уваги, доки не виникають проблеми.
Раніше рак апендикса майже завжди діагностували у людей похилого віку, але сьогодні кожен третій пацієнт із таким діагнозом — молодший за 50 років. Провідна авторка двох недавніх досліджень, епідеміологиня та молекулярна біологиня Андріана Головатий з Університету Вандербільта, прагне з’ясувати причини цього явища. Уже кілька років вона досліджує різке зростання випадків раку апендикса серед різних поколінь.
«Якщо подивитися на значний прогрес у лікуванні інших видів раку, тут ми бачимо серйозний розрив», — зазначила вона у 2024 році.
Ще у 2020 році Головатий очолила національний аналіз, який показав, що захворюваність на злоякісний рак апендикса у США зросла на 232% у період з 2000 по 2016 рік. Зростання було зафіксоване в усіх поколіннях.
Довгий час апендикс вважали рудиментарним органом, який не виконує важливої функції. Проте останні дослідження свідчать, що він може бути не таким уже й марним. Найпоширенішою проблемою апендикса є його запалення — апендицит, і лише у вкрай рідкісних випадках під час видалення виявляють рак.
Перебіг раку апендикса може бути підступним. Такі симптоми, як біль у животі, здуття та біль у ділянці таза, легко сплутати з іншими, значно поширенішими захворюваннями — наприклад, із проблемами травлення або колоректальним раком, який щороку вражає приблизно 150 тисяч американців.
Для порівняння, рак апендикса щороку діагностують лише в близько 3 тисяч осіб. Через це захворювання залишається малодослідженим і маловідомим.
«Хоча рак апендикса є рідкісним, людям із такими симптомами важливо звернутися до лікаря», — наголошує Головатий. «Виключення цього діагнозу або його раннє виявлення має велике значення, поки ми продовжуємо з’ясовувати, які саме фактори спричиняють цю тривожну тенденцію».
Наразі не існує стандартизованих рекомендацій щодо скринінгу на рак апендикса, а можливості лікування обмежені. За словами Головатий, цей тип раку легко пропустити, особливо з огляду на те, що апендицит усе частіше лікують без хірургічного втручання. Іноді хвороба може маскуватися під грижу, фіброми або кісти. У жінок її нерідко плутають із ураженнями ендометрію.
«Пухлини апендикса мають інші молекулярні особливості, ніж колоректальні пухлини», — пояснювала Головатий ще у 2020 році. «Вони по-іншому проявляються і поширюються, не реагують на хіміотерапію так, як більшість колоректальних пухлин, і непропорційно часто вражають молодих дорослих».
За даними найсвіжішого дослідження команди Головатий, кількість випадків раку апендикса серед американців, народжених у 1976–1984 роках, зросла утричі порівняно з тими, хто народився у 1941–1949 роках. А серед людей, народжених у 1981–1989 роках, цей показник зріс у чотири рази.
Причини цього поки що залишаються невідомими.
Головатий та її колеги припускають, що свою роль можуть відігравати зміни у способі життя — зокрема харчування та фізична активність, спадкові генетичні варіанти, а також вплив навколишнього середовища, наприклад забруднення пластиком чи хімічними речовинами.
Хірург-онколог Університету Колорадо Стівен Арендт, який не брав участі в дослідженні, не здивований зростанням кількості таких випадків.
«Я регулярно бачу пацієнтів у віці 20–30 років із запущеними пухлинами апендикса», — зазначив він у червні, коментуючи нове дослідження.
«Ми знаємо, що захворюваність на рак товстої кишки серед молодих дорослих зростає, тож цілком логічно, що ті самі чинники впливають і на рак апендикса».
Інші недавні дослідження також зафіксували різке зростання онкологічних захворювань серед молоді. За даними дослідження 2023 року, за три десятиліття рівень діагностики раку у людей до 50 років зріс майже на 80%. Міжнародний огляд 2022 року показав, що в першу чергу зростають показники шлунково-кишкових онкозахворювань — насамперед раку кишечника, апендикса, жовчних проток і підшлункової залози.
Хоча точні причини цього явища ще не встановлені, експерти вважають, що важливу роль можуть відігравати харчування та якість сну, а особливу підозру викликають ультраоброблені продукти та алкоголь. Також загалом із розвитком онкології пов’язують так звані «вічні хімікати», що забруднюють питну воду, а також мікропластик. Головатий та її команда планують і надалі досліджувати, хто перебуває в групі найбільшого ризику захворювання на рак апендикса і з яких причин.
«Як рідкісний вид раку, рак апендикса привертає обмежену увагу. Наша команда з повною відданістю працює над тим, щоб суттєво поглибити розуміння цієї хвороби для наших пацієнтів», — зазначає вона на сайті своєї лабораторії в Університеті Вандербільта.
Дослідження були опубліковані в журналах Gastroenterology та Annals of Internal Medicine.