Тихе прибуття стало ще одним свідченням того, що Сонце переходить у фазу спаду свого 11-річного циклу. Прихована сонячна буря вдарила по Землі 20 листопада. Вона прийшла без попередження і, ймовірно, спричинила появу полярних сяйв, видимих на середніх широтах.
Ця подія не викликала геомагнітної бурі; втім, такі сонячні бурі — або корональні викиди маси (CME) — все одно становлять інтерес, адже вони спалахують майже непомітно та змінюють умови сонячного вітру навколо Землі. Зазвичай вони частішають, коли Сонце входить у фазу спаду свого 11-річного сонячного циклу — періодичного підйому й спаду магнітної активності.
Звичайний CME легко помітити в сонячних даних. Такі викиди супроводжуються яскравими спалахами, різкими змінами ультрафіолетового випромінювання або великими петлями плазми, які піднімаються над поверхнею Сонця. Коронографи зазвичай фіксують їх як об’ємні хмароподібні структури, що вириваються від Сонця.
Приховані CME — протилежність цьому.
Вони вириваються тихо, без спалахів або яскравих ознак. Вони слабкі, повільні та дуже важкі для відстеження. Через це вчені зазвичай виявляють їх лише тоді, коли вони вже досягають Землі та порушують потік сонячного вітру.
Саме це й сталося 20 листопада, коли метеорологи космічної погоди NOAA повідомили, що умови сонячного вітру були визначені потоком високошвидкісного вітру з корональної діри з можливою «вбудованою короткочасною подією», що може свідчити про прихований CME.
Магнітне поле, яке переносить сонячний вітер (зазвичай 4–6 нанотесла), коротко зросло до 18 нанотесла о 09:20 за східним часом США (14:20 GMT), тоді як швидкість вітру коливалась між 400–500 км/с — вище за звичайний фоновий рівень біля Землі.
«Приховані #сонячнібурі повертаються!» — написала фізикиня космічної погоди Таміта Сков у дописі на X. — «Вони приховані, бо не мають жодних ознак на сонячному диску або в коронографічних зображеннях. Ми виявляємо їх лише тоді, коли вони прибувають до Землі. Очікується лише незначна буря на високих широтах, але деякі з них можуть спричиняти потужні порушення, якщо вони запускаються поблизу високошвидкісних потоків».
Полярні сяйва, які звітувалися вночі із середніх широт — зокрема в Менi та Данії — могли бути результатом цього прихованого CME в поєднанні з впливом швидкого потоку сонячного вітру з корональної діри. Високошвидкісний потік дещо посилив геомагнітну активність, через що сяйва поширилися трохи далі за свій звичайний діапазон високих широт.
Чому приховані CME важливі
Приховані CME є серйозним викликом для прогнозування космічної погоди. Дослідження 2021 року показало, що такі викиди можуть походити зі спокійних ділянок Сонця, але все одно створювати сильні магнітні сигнали в космосі. Автори зазначають, що приховані CME «створюють багато проблем для прогнозування космічної погоди», оскільки їх ознаки надзвичайно слабкі і потребують багатохвильових та багатокутних спостережень для ідентифікації.
Приховані CME виникають у тихих регіонах Сонця зі слабкими, простими магнітними полями — умовах, які частішають під час фази спаду сонячного циклу.
«Може виглядати нелогічно, адже ми щойно пережили майже G5-бурю, але це ранній знак наближення сонячного мінімуму!» – написала Сков на X.