Вчені виявили «наденергетичну» воду, яка ховається у мікроскопічних просторах — і це може змінити ліки майбутнього
Ми звикли думати про воду як про рідину, що спокійно тече річками, заповнює океани й циркулює в наших тілах. Але частина води на планеті живе зовсім іншим життям — вона затиснута в крихітних просторах, настільки малих, що вода там буквально змінює свою поведінку.
Науковці з Науково-дослідного інституту Карлсруе (KIT) та Університету Constructor у Бремені вперше довели, що така «замкнена» вода не просто пасивно існує поряд із молекулами, а активно впливає на хімічні процеси навколо. Більше того — вона стає «наденергетичною» та посилює зв’язки між молекулами. Результати дослідження опубліковано в журналі Angewandte Chemie International Edition.
Що відбувається з водою, коли її «затискає» простір
У природі вода може застрягати в найдрібніших порожнинах: у білках, у мікроскопічних клітинних структурах або навіть у синтетичних «молекулярних контейнерах». Довгий час науковці не могли дійти згоди: чи така вода просто сидить у своїй капсулі, чи змінює поведінку інших молекул?
«У тісних просторах вода поводиться не так, як звичайно. Ми нарешті змогли теоретично пояснити та довести, що вона стає енергетично активною», — пояснює доктор Франк Бідерманн із KIT.
«Енергетично активною» — не означає, що вона світиться або кипить. Це означає, що така вода накопичує більше енергії, ніж у вільному стані. Уявіть людей у переповненому ліфті: як тільки двері відчиняються, всі поспішають вибігти назовні. Так само і ця вода: щойно наближається інша молекула, «затиснена» вода виривається з порожнини, звільняючи місце та підсилюючи зв’язок між молекулами.
Як вчені перевірили свою гіпотезу
Щоб виявити ефект «наденергетичної» води, дослідники використовували спеціальну молекулу — кукурабітурил. Вона має форму порожнистої капсули і може приймати інші молекули як «гостей». Завдяки симетричній формі така система ідеально підходить для точних вимірювань.
Комп’ютерні моделі показали: чим більш «заряджена» енергією вода усередині цієї капсули, тим сильніше вона сприяє тому, що нова молекула «вкорінюється» у порожнині, витісняючи воду назовні.
«Ми не просто спостерігали процес, ми довели його фізичну природу», — додає Бідерманн.
Виявилося, що подібні механізми можуть навіть пояснити ефективність деяких природних антитіл — зокрема тих, що нейтралізують SARS-CoV-2.
Чому це відкриття може перевернути фармацевтику
Це відкриття може стати справжнім проривом у створенні нових ліків. Якщо під час розробки медикаментів враховувати, де саме в білках прихована «наденергетична» вода, можна створювати молекули, які спеціально витіснятимуть цю воду. Це дозволить лікам краще «чіплятися» за білкові структури, тобто працювати ефективніше.
У матеріалознавстві цей процес може допомогти створювати матеріали з покращеними властивостями — наприклад, для зберігання енергії або чутливих сенсорів.
Як проводили дослідження
Команда поєднала високоточні експерименти з комп’ютерним моделюванням. За допомогою калориметрії вони вимірювали, скільки тепла виділяється або поглинається під час хімічних реакцій. А комп’ютерні моделі, створені в Університеті Каліфорнії в Сан-Дієго, допомогли оцінити силу зв’язків та поведінку води в замкненому просторі.
Підсумок
Виявляється, вода — набагато дивніша та цікавіша, ніж ми звикли думати. У мікроскопічних просторах вона стає «наденергетичною» і здатна впливати на формування молекулярних зв’язків. Це відкриття не лише розширює наше розуміння хімії, а й може стати основою для створення нових ліків та інтелектуальних матеріалів. Вода ховала свої секрети буквально «на видноті» — і тепер починає їх відкривати.