Компанія Google розробляє амбітний проект Project Suncatcher, який передбачає створення космічних центрів обробки даних на базі супутникових угруповань. Ідея проста, але революційна: розмістити обчислювальні потужності на орбіті Землі, щоб забезпечити роботу систем штучного інтелекту та машинного навчання незалежно від наземної інфраструктури.
Система буде складатися з компактних супутників, оснащених сонячними панелями, спеціалізованими тензорними процесорами Google та обладнанням для оптичного зв’язку. Чіпи протестовані на стійкість до космічної радіації і здатні працювати в умовах орбіти до п’яти років без критичних пошкоджень.
Супутники утворюватимуть єдину мережу обчислень, розташовуючись на відстані приблизно одного кілометра один від одного. Для обміну даними використовуватиметься оптичний зв’язок у відкритому космосі, що значно швидше за традиційні радіоканали. Рух супутників та уникнення зіткнень координуватиметься за допомогою алгоритмів машинного навчання.
Розташування на орбіті з постійним сонячним освітленням гарантує стабільне енергопостачання. Тепло від процесорів відводитиметься за допомогою твердотільних теплопровідних матеріалів та радіаторів, які ефективно розсіюють надлишкову енергію в космосі.
Модульна архітектура дозволяє поступово нарощувати потужності та забезпечує стійкість системи: вихід з ладу одного супутника не порушить роботу всієї мережі. За прогнозами Google, до 2030-х років вартість доставки вантажів на низьку навколоземну орбіту може знизитися до 200 доларів за кілограм, що зробить проект економічно доцільним.
Project Suncatcher обіцяє змінити підхід до обчислень і штучного інтелекту, перетворивши космос на справжній центр обробки даних наступного покоління.
