У Бразилії знайшли рештки нового виду крилатої рептилії… у скам’янілому блювотинні
Науковці зробили відкриття, яке водночас і дивує, і викликає посмішку. У північно-східній частині Бразилії, в басейні Араріпе, палеонтологи виявили новий вид птерозавра — давньої літаючої рептилії, що мешкала поруч із динозаврами. Нову істоту назвали Bakiribu waridza, що мовою місцевого народу карірі означає «гребенеротий» або «рот-гребінь». І ця назва чудово пасує її зовнішності.
Та головна сенсація навіть не у самому виді, а в тому, де саме його знайшли — у… скам’янілому блювотинні! Так, це не жарт: рештки рептилії збереглися в регургіталіті — кам’янистому шматку, який утворився з блювотних мас давнього хижака. Науковці припускають, що невідомий хижак (найімовірніше, спінозаврид — водоплавний динозавр із довгою пащею) з’їв птерозавра, але не зміг перетравити його повністю й просто «виплюнув» рештки.
Крилатий фільтратор
Bakiribu waridza належить до родини Ctenochasmatidae — групи птерозаврів, які спеціалізувалися на «фільтраційному» способі харчування. Її видовжені щелепи й густі, мов гребінець, зуби допомагали відціджувати дрібних істот із води — подібно до того, як це роблять сучасні фламінго чи вусаті кити.
На відміну від відомого птерозавра-фільтратора Pterodaustro, зуби Bakiribu мали іншу форму й розташування, що свідчить про окремий еволюційний шлях цього виду. Вчені навіть змогли побачити добре збережені дентин і пульпові канали — рідкісна знахідка для скам’янілостей такого віку.
Давній обід, який перетворився на наукову сенсацію
Разом із рештками птерозавра у тій самій скам’янілій масі знайшли частини риб. Це доводить, що хижак мав різноманітний раціон — споживав і водних мешканців, і літаючих рептилій. Цікаво, що всі кісточки були щільно згруповані, наче їх викинули з організму одним «ковтком», що й підтвердило: перед нами не звичайне відкладення, а справжня скам’яніла блювота.
Такі знахідки — неймовірно рідкісні, адже вони дають прямі докази взаємодії між хижаком і здобиччю в доісторичній екосистемі. Вчені з Федерального університету Ріу-Гранді-ду-Норті, які очолювали дослідження, назвали це «унікальним вікном у харчові ланцюги Крейдового періоду».
Вікно у світ Крейдового періоду
Завдяки цьому відкриттю науковці отримали безцінні дані про те, як виглядали й функціонували тропічні екосистеми Гондвани — давнього суперконтиненту, що колись включав Південну Америку, Африку, Антарктиду та Австралію. Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, показує, що навіть через 100 мільйонів років природа здатна зберегти історію… хай навіть у найнесподіваніший спосіб.