Велике дослідження у Великій Британії, у якому взяли участь понад 33 000 дорослих, що проходили менше ніж 8 000 кроків на день, показало: те, як люди ходять, може бути не менш важливим, ніж кількість зроблених кроків.
Масштабне спостереження за дорослими з низьким рівнем фізичної активності (менше 8 000 кроків на день) мало на меті з’ясувати, чи впливає спосіб ходьби — короткими спалахами активності чи довшими прогулянками — на ризик смерті від будь-яких причин або розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Науковці хотіли визначити, чи має значення структура руху незалежно від загальної кількості кроків.
Серцево-судинні захворювання — це група розладів, що уражають серце та судини, зокрема ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність і інсульт. Вони залишаються провідною причиною смерті у світі, а малорухливий спосіб життя, неправильне харчування та куріння є основними чинниками їхнього розвитку. Оскільки ходьба — одна з найпростіших і найдоступніших форм фізичної активності, вчені все частіше досліджують, як саме модель ходьби впливає на здоров’я серця та організму в цілому.
Аналіз показав, що учасники, які мали схильність до довших, безперервних прогулянок, мали нижчу ймовірність смерті та розвитку ССЗ порівняно з тими, хто робив більшість своїх кроків короткими ривками. Результати були опубліковані в журналі Annals of Internal Medicine.
Для дослідження вчені використали дані 33 560 дорослих із британського біобанку UK Biobank — масштабного довгострокового проєкту, який відстежує зв’язки між способом життя та здоров’ям. Учасників розподілили на групи залежно від тривалості типових сеансів ходьби: менше 5 хвилин, від 5 до менше 10 хвилин, від 10 до менше 15 хвилин і 15 хвилин або більше.
У середньому учасники робили 5 165 кроків на день. Майже 43% із них накопичували більшість кроків під час прогулянок тривалістю менше 5 хвилин, 33,5% — від 5 до 10 хвилин, 15,5% — від 10 до 15 хвилин, і лише 8% регулярно ходили щонайменше 15 хвилин поспіль.
Через 9,5 року спостереження ризик смерті від усіх причин становив 4,36% серед тих, хто робив більшість кроків у прогулянках до 5 хвилин; 1,83% — у тих, хто ходив по 5–10 хвилин; 0,84% — у групі 10–15 хвилин; і лише 0,80% — серед тих, хто мав прогулянки від 15 хвилин і довше.
Ризики розвитку серцево-судинних захворювань були ще більш показовими: серед тих, хто переважно ходив короткими відрізками, вони сягали 13,03%, тоді як у групі з 5–10-хвилинними прогулянками становили 11,09%, у 10–15-хвилинних — 7,71%, а у 15-хвилинних і довших — лише 4,39%.
Особливо сильний зв’язок між довшими прогулянками та нижчим ризиком смерті й ССЗ спостерігався серед учасників, які робили менше 5 000 кроків на день — тобто вели сидячий спосіб життя.
Дослідники наголошують: ці результати мають практичне значення для рекомендацій щодо фізичної активності. Навіть для людей, які не можуть досягти 8 000 кроків на день, довші, цілеспрямовані прогулянки можуть суттєво знизити ризик хвороб серця та передчасної смерті.
Отже, справа не лише в тому, скільки кроків ми робимо, а й у тому, як саме ми їх робимо. Замість поспішних коротких переходів — тривалі прогулянки, які дозволяють серцю і тілу працювати ритмічно. І, як свідчать дані, навіть кілька таких 15-хвилинних прогулянок на день можуть додати не лише енергії, а й років життя.