Протягом десятиліть вчені вважали тропічні ліси Австралії потужним поглиначем вуглецю — природним буфером, що стримує глобальне потепління. Проте нові дослідження показали, що цей баланс раптово зламався. Уперше за всю історію спостережень дощові ліси континенту не лише припинили засвоювати вуглекислий газ, а подекуди навіть почали його вивільняти. Це відкриття стало серйозним попередженням для кліматологів усього світу.
За словами дослідників з Австралійського національного університету, головною причиною стала зміна кліматичних ритмів. Протягом останніх років континент пережив серію екстремальних посух, затяжних хвиль спеки та масштабних лісових пожеж. Такі події не лише послабили дерева, а й порушили роботу мікроорганізмів у ґрунті, які відіграють ключову роль у накопиченні вуглецю. Замість того, щоб утримувати його в біомасі, екосистема почала повертати газ назад в атмосферу.
Вуглець, який раніше поглинався через фотосинтез, тепер швидше вивільняється під час гниття та дихання рослин і ґрунтових бактерій. Це своєрідний зворотний цикл, який посилює ефект парникових газів. Вчені порівнюють ситуацію з “перемиканням режимів”: ліси, які були «легенями Землі», тепер частково стали її «вуглецевими джерелами».
Окрім кліматичних змін, важливу роль відіграє деградація лісових масивів. Через вирубку, вторгнення чужорідних видів та зростання температури змінюється видовий склад дерев. Менш стійкі види гинуть, поступаючись місцем рослинам, які швидко ростуть, але утримують менше вуглецю. Навіть короткочасні посухи спричиняють втрату листя, зниження фотосинтезу та зменшення біомаси.
Водночас дослідники зауважують, що це не означає остаточного колапсу. Австралійські ліси демонструють дивовижну здатність до відновлення після катастроф. Але якщо екстремальні погодні явища стануть нормою, а температура продовжить зростати, баланс може не відновитися десятиліттями.
Цей процес має глобальні наслідки. Якщо великі екосистеми, подібні до австралійських дощових лісів, втратять здатність поглинати вуглець, кліматичні моделі доведеться переглядати. Сьогодні майже третина всіх сценаріїв боротьби з потеплінням розрахована на стабільну роботу природних поглиначів, таких як ліси, океани чи торфовища. Їхній збій може зробити досягнення цілей Паризької угоди практично неможливим.
Науковці закликають терміново посилити моніторинг і відновлення лісів, запровадити захист водних ресурсів і скоротити викиди, щоб зменшити навантаження на природні екосистеми. Адже коли навіть найдавніші й найстійкіші тропічні ліси Землі починають здаватися, це вже не просто локальна екологічна проблема — це дзеркало нашого спільного майбутнього.