Дослідження показує, що генетично модифікована печінка свиней може підтримувати важливі функції печінки у людей.
Новаторське дослідження, опубліковане в журналі Journal of Hepatology, задокументувало першу успішну допоміжну ксенотрансплантацію печінки від генетично модифікованої свині до живої людини. Пацієнт прожив 171 день після процедури — це є переконливим доказом того, що модифікована свиняча печінка може виконувати важливі метаболічні та синтетичні функції в організмі людини. Водночас цей випадок висвітлює поточні медичні проблеми, які необхідно розв’язати, перш ніж можна буде досягти довгострокового успіху.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку тисячі людей помирають, очікуючи трансплантації органів через глобальну нестачу донорів. У Китаї щороку сотні тисяч людей страждають від печінкової недостатності, проте лише близько 6000 пацієнтів отримали трансплантацію печінки у 2022 році. Цей випадок може стати важливим кроком до скорочення розриву між попитом на донорські органи та їх доступністю.
Від редагування генів до хірургії
Пацієнтом був 71-річний чоловік із діагнозом цирозу, пов’язаного з гепатитом B, та гепатоцелюлярною карциномою, який не підходив для резекції або пересадки печінки від людського донора. Хірурги імплантували допоміжний трансплантат, взятий від генетично модифікованої мініатюрної свині породи Діаннан, що мав десять цільових генетичних модифікацій. Ці зміни передбачали видалення ксеноантигенів і додавання людських генів для підвищення сумісності з імунною та коагуляційною системами людини.
Протягом першого місяця після операції трансплантат функціонував ефективно, виробляючи жовч і синтезуючи фактори згортання крові без ознак гіпергострого чи гострого відторгнення. Однак на 38-й день його довелося видалити через розвиток тромботичної мікроангіопатії (xTMA), пов’язаної з ксенотрансплантацією — серйозного ускладнення, спричиненого активацією комплементу та пошкодженням ендотелію.
Лікування інгібітором комплементу екулизумабом і проведення плазмаферезу успішно усунули прояви хТМА. Попри це, у пацієнта пізніше розвинулися повторні епізоди кровотеч у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, і він помер на 171-й день.
Віхою в гепатології
«Цей випадок доводить, що генетично модифікована печінка свині може функціонувати в організмі людини протягом тривалого періоду», — зазначив провідний дослідник Бейчен Сун, доктор медичних наук і доктор філософії, завідувач кафедри гепатобіліарної хірургії та президент Першої афілійованої лікарні Медичного університету Аньхой (Хефей, провінція Аньхой, Китай). «Це ключовий крок уперед, який демонструє як перспективність методу, так і виклики, що залишаються — особливо щодо порушень регуляції згортання крові та імунних ускладнень, які потрібно подолати».
«Цей звіт є знаковим для галузі гепатології», — прокоментував у супровідній редакційній статті Хайнер Ведемайєр, доктор медичних наук, співредактор журналу Hepatology та завідувач кафедри гастроентерології, гепатології, інфекційних захворювань та ендокринології Ганноверської медичної школи (Ганновер, Німеччина). «Він показує, що генетично модифікована свиняча печінка може прижитися та виконувати ключові функції у людини-реципієнта. Водночас він підкреслює біологічні та етичні проблеми, які ще необхідно вирішити, перш ніж такі підходи можна буде впроваджувати у широку клінічну практику. Ксенотрансплантація може відкрити абсолютно нові можливості для пацієнтів із гострою або хронічною печінковою недостатністю та гепатоцелюлярною карциномою. Це початок нової ери трансплантаційної гепатології».